Китай наростив закупівлю російської нафти: $6,5 млрд за місяць

Китай, найбільший покупець російської нафти, у серпні 2026 року наростив її імпорт до 11,22 млн тонн — це 2,64 млн барелів на добу. Порівняно з серпнем 2025 року обсяги зросли на 41,3%, а щодо липня — на 22,6%. За місяць російська сировина коштувала Пекіну $6,47 млрд.

Інші постачальники тим часом втрачають позиції. Бразилія, другий за обсягами експортер нафти до КНР, скоротила поставки на 25% проти липня і на 28% проти серпня минулого року — до 882 тис. барелів на добу. Саудівська Аравія, ключовий гравець регіону, знизила експорт до Китаю майже вдвічі порівняно з липнем — до 742 тис. барелів на добу, що на 41% менше, ніж рік тому.

Об'єднані Арабські Емірати, навпаки, потроху повертають собі частку китайського ринку: у серпні вони постачили на майже 20% більше, ніж у липні, — 685 тис. барелів на добу. Щоправда, це все одно на 3,5% менше за торішній серпень.

Зросли й поставки з Малайзії — у 1,7 раза до 616 тис. барелів на добу. Цю країну традиційно вважають основним транзитним пунктом для іранської нафти. Імпорт з Індонезії, через яку також можуть іти іранські потоки, майже не змінився — 730 тис. барелів на добу.

За підсумками восьми місяців 2026 року Росія зберігає перше місце серед експортерів нафти до КНР: майже 77,65 млн тонн, що на 18,1% більше, ніж торік. Далі йдуть Саудівська Аравія (40,42 млн тонн, -22,9%) та Бразилія (39,15 млн тонн, +35,2%). Замикають п'ятірку Індонезія з 26,25 млн тонн і Малайзія з 24,26 млн тонн.

Ця динаміка розгортається на тлі посилення санкцій. Президент США Дональд Трамп підписав закон, названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який дає главі Білого дому повноваження запроваджувати мита до 100% проти країн, що й далі купують російські енергоносії. За 2025 рік Росія вже скоротила постачання нафти до Китаю на 7,1% — до 100,72 млн тонн, заробивши $49,8 млрд, що на 20% менше, ніж у 2024-му.