Повітряна тривога чи блекаут: скільки мають платити за простій

В Україні діє правило: роботодавець не має права примушувати людей працювати там, де є загроза життю чи здоров'ю. Він зобов'язаний організувати цивільний захист, продумати маршрути до укриттів і провести інструктажі. Працювати під час небезпеки можна лише в приміщеннях, які офіційно можуть слугувати укриттям. Це передбачено статтею 153 Кодексу законів про працю.

Якщо через тривогу чи відсутність світла (за умови, що генератора немає) робота неможлива, тоді оформлюють простій не з вини працівника. За такий час вам мають заплатити не менше ніж дві третини окладу або тарифної ставки. Усе фіксується наказом, а в табелі обліку робочого часу ставлять позначку «П» (код «23») із зазначенням годин простою.

Є й інший варіант: роботодавець може перевести вас на гнучкий графік, надомну чи дистанційну роботу. Але про таке рішення вас мають ознайомити наказом ще до початку роботи.

Окрема історія — відпускні та лікарняні. Під час розрахунку відпускних період простою (з оплатою в розмірі двох третин окладу) і виплачені за нього гроші повністю виключають із розрахункового періоду — це передбачено Порядком №100. А от для лікарняних оплата простою вважається гарантійною виплатою за невідпрацьований час, тому ці суми обов'язково враховують у загальному розрахунку.