Як радянська влада «взула» Сковороду: історія київського пам'ятника

Більшість перехожих на Контрактовій площі навряд чи звертає увагу на взуття бронзового Сковороди. Але саме чоботи — не найочевидніша деталь монумента, яка з'явилася не за задумом скульптора, а під тиском влади.

Над образом філософа у 1920-х роках працював український скульптор Іван Кавалерідзе. Його первісна ідея була радикально іншою: Сковорода мав постати босим, з натільним хрестиком на шиї та Біблією в руках — як справжній мандрівний мислитель.

Однак партійне керівництво влаштувало митцю справжній ідеологічний допит. Босий філософ видався чиновникам надто «маргінальним» для звання народного просвітителя, тому скульптора змусили взути Сковороду в постоли. Біблію в руках назвали «релігійною пропагандою» — натомість довелося зобразити нейтральну дорожню торбину. Хрестик на шиї комуністи вимагали прибрати без жодних компромісів.

У підсумку монумент відкрили у 1977 році вже зі Сковородою в чоботях. Цю історію неодноразово згадували дослідники творчості Кавалерідзе та працівники музею скульптора — вона стала прикладом того, як радянська влада втручалася навіть у такі деталі, як взуття на пам'ятнику.