Чому власник ресторану не має бути головним менеджером

Власник, який намагається бути всюди, ризикує стати головним гальмом для власного бізнесу. До такого висновку дійшов ресторатор із понад двадцятирічним досвідом, який колись особисто займався всіма операційними питаннями: від найму персоналу до розв'язання щоденних проблем.

З часом він зрозумів, що бізнес дорослішає разом із власником. Сьогодні в його компанії наймом, навчанням і наставництвом займається сильна команда менеджерів. Вони ж відповідають за щоденну роботу закладів. Проте це не означає, що власник повністю усунувся від справ.

«Я багато спілкуюся з директорами ресторанів, менеджерами, шеф-кухарями, маркетингом, фінансистами. Іноді мені здається, що значна частина моєї роботи сьогодні - це розмовляти, слухати, ставити запитання, іноді сперечатися. Але, Боже збав, не робити їхню роботу замість них!» — ділиться він.

Сьогодні у власника три головні завдання. Перше — щоб гостю було смачно сьогодні ввечері, а не через п'ять років. Друге — визначати стратегічний напрямок: що відкривати, що закривати, якою має стати компанія. Третє — контролювати фінанси: розуміти, що приносить прибуток, а що збитки, куди йдуть інвестиції. Адже ресторан може бути модним і повним гостей, але залишатися поганим бізнесом.

«Колись моїм завданням було добре керувати рестораном, сьогодні - зробити так, щоб хороші ресторани могли працювати й розвиватися без мого щоденного управління», — підсумовує він. Собі ж залишає те, що делегувати не можна: смак, напрямок і гроші. А ще — обіцяє їсти виключно у власних закладах.