В основному — єдність: чому Україні загрожує внутрішній розкол

Лютий 2022 року показав: коли на кону життя, українці забувають про політичні суперечки. Люди відчиняли двері незнайомцям, ставали до лав захисників, рятували поранених. Перед лицем смертельної небезпеки всі зрозуміли, що головне, а що другорядне.

Але сьогодні, після років повномасштабної війни, накопичилися втома, біль, втрати та взаємні претензії. Ворог добре знає старий сценарій: якщо Україну не вдалося зламати ззовні, її треба спробувати розколоти зсередини. Нещодавнє перепоховання праху полковника Євгена Коновальця нагадало, що навіть фізичне знищення лідера було лише початком — справжньою метою Москви завжди було посіяти ворожнечу між наступниками.

Ще 1943 року митрополит Андрей Шептицький у посланні «Як будувати рідну хату» писав: «Є в душі Українця глибока й сильна воля мати свою державу, — та, попри ту волю, знайдеться, може, однаково сильна і глибока воля, щоб та держава була обов'язково такою, якою хоче її мати партія, чи кліка, чи група, чи навіть одна особа». Минуло понад 80 років, а запитання лишається: чи любимо ми Україну більше, ніж власне уявлення про те, якою вона повинна бути?

Єдність не означає мовчанки. Вільні люди можуть сперечатися, критикувати владу, мати різні політичні переконання. Але є різниця між суперечкою заради спільного блага і боротьбою за знищення опонента. Політичний опонент не перестає бути співгромадянином. Давньогрецьке поняття homonoia — єдиномисліє — це не однаковість думок, а здатність разом шукати істину.

Війну не може виграти сам президент, генерал чи навіть військо, якщо за його плечима немає народу. Наші захисники мають відчувати, що суспільство не переклало на них усю відповідальність. Це означає справедливий розподіл тягаря війни, турботу про поранених і родини загиблих, гідне повернення ветеранів.

Блаженніший Святослав нагадує: грецьке слово diabolos, від якого походить «диявол», означає того, хто розділяє. Тому не можна допомагати агресору внутрішніми поділами робити те, чого він не здатен досягти зброєю. Заповіт Шептицького звучить напрочуд сучасно: кожен, кому добро України лежить на серці, мусить спричинятися до множення елементів єдності та усунення елементів роздору.

Ми вже показали світові, що здатні віддати життя за свій дім. Тепер маємо показати, що здатні разом його будувати.