Фермерські vs дикі равлики: у чому різниця і чи варто їсти лісових

На фермі «БлагоРавлик» у Благодатному молюсків вирощують у контрольованих умовах: стежать за температурою, щодня поливають і годують спеціальним комбікормом. Склад корму змінюють залежно від стадії росту равлика — наприклад, на початку сезону додають моркву, щоб стимулювати відкладання ікри.

За словами співзасновниці ферми Анни Яковенко, саме раціон формує смак м'яса. Дикі равлики їдять те, що знайдуть у природі, і це лишає відбиток навіть після приготування.

«Як би ви його не готували, скільки б приправ туди не клали, є післясмак прілого листячка, моху», — пояснює Анна.

Окрім харчування, впливає і спосіб життя. Дикий равлик постійно рухається в пошуках їжі, тому його м'ясо жорсткіше. Фермерські ж молюски більше відпочивають, тож їхнє м'ясо ніжніше. На фермі равлики досягають зрілості за сім місяців, а в природі цей процес розтягується на роки.

«За сім місяців равлик, як і будь-хто, не накачається. Якщо ж молюску чотири роки, то, звісно, і м'язи більш жорсткі. Навіть хімічний склад інший», — зазначає Яковенко.

Попри це, диких равликів в Україні їдять — Анну ними пригощали прикордонники на заході країни. Отруйні види, за її словами, водяться лише в Африці.