Чому світові ціни на їжу злетіли до максимуму і як це вдарить по Україні

Світовий індекс продовольчих цін, який відстежує ФАО, у липні сягнув 131,1 пункту — це найбільший показник із січня 2023 року. За місяць він зріс на 0,6%, і головними драйверами стали зернові, цукор та олії. Пшениця за місяць подорожчала на 5,8%, кукурудза — на 3,6%, а цукор додав 5,6%.

Причин кілька, і вони накладаються одна на одну. Росія активізувала удари по портах Одеси та Чорноморська, що фактично блокує український експорт. Водночас Європа потерпає від смертельної спеки, яка вже знищила близько 9 млн тонн врожаю. До цього додається аномальний Ель-Ніньйо: за прогнозами NOAA, він триватиме до весни 2027 року з імовірністю 97%. Історично такі явища піднімають ціни на їжу в середньому на 9%.

Найбільше потерпають так звані «м'які товари». Какао за рік подорожчало на 60% і оновило історичні максимуми, а кава арабіка злетіла на 30% — до $3,12 за фунт. Причина — посухи в Бразилії, В'єтнамі та Західній Африці. Додає напруги і ситуація на Близькому Сході: через загрозу судноплавству в Ормузькій протоці дорожчають добрива, а це вдаряє по собівартості агровиробництва у всьому світі.

Для України наслідки подвійні. Через атаки на порти та обміління Дунаю експорт сільгосппродукції в сезоні 2026−2027 років може скоротитися на 54% — до 29,6 млн тонн. Пшениці вивеземо лише 8,3 млн тонн замість очікуваних 17,6 млн. Зерно осідає всередині країни: до листопада сховища можуть заповнитися на 59 млн тонн, а дефіцит складських потужностей сягне 11 млн тонн.

Влада вже реагує. Держава запустила програму субсидованих кредитів для аграріїв, а Київ просить у Єврокомісії €220 млн грантів на підтримку малих і середніх фермерів. Паралельно розширюються альтернативні маршрути через румунську Констанцу та залізницю. Та поки що глобальне подорожчання бакалії — кави, какао, спецій — тисне і на українські полиці, роблячи продуктовий кошик дорожчим для кожної родини.