Справа Кропиви: захист просить домашній арешт замість застави у 120 мільйонів

У залі суду адвокат Артем Свитка заявив, що захист просить замінити тримання під вартою на домашній арешт із електронним браслетом і зменшити суму застави. Названі першою інстанцією 120 мільйонів гривень він назвав «завідомо непідйомним» розміром, який значно перевищує доходи самого Кропиви та його рідних.

Його колега Євген Пилипенко додав: рішення суду першої інстанції, на думку захисту, лише повторює аргументи обвинувачення і не містить належної оцінки доказів. За словами адвоката, у матеріалах справи немає конкретних епізодів передачі коштів і кримінальних проваджень, які нібито закривали в інтересах кол-центрів.

Захист заперечує і ризик втечі. Адвокати нагадують: після початку повномасштабного вторгнення Кропива 24 рази виїжджав за кордон і щоразу повертався. Після повідомлення про підозру можливість виїзду додатково обмежили. До того ж, кажуть адвокати, підозрюваний відсторонений від посади, а його майно заарештоване, тож ризики впливу на свідків, знищення документів чи продовження протиправної діяльності не доведені. Свитка уточнив: від посади Кропиву відсторонили на час службового розслідування, тож обставини, на які посилалося обвинувачення, змінилися.

Окремо захист звернув увагу на умови утримання в Київському СІЗО, заявивши про ризики для життя під час повітряних атак.

Історія почалася 4 вересня, коли в межах операції «Карфаген» НАБУ та САП почали викривати злочинну організацію, яку, за даними слідства, очолив посадовець Офісу генерального прокурора. Її учасників пов'язують із «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів та легалізацією майна. З матеріалів справи випливає, що йдеться саме про Кропиву: за версією слідства, у середині 2025 року він створив організацію з керівних підрозділів ОГП і залучив до неї працівників прокуратури та наближених осіб.

У НАБУ і САП твердять, що учасники організації систематично отримували неправомірну вигоду за невтручання в роботу кол-центрів, які ошукували українців та іноземців. Кошти, за даними слідства, легалізовували через нерухомість, коштовності та інше цінне майно на понад 20 мільйонів гривень, а ще понад 10 мільйонів розмістили на рахунках близьких осіб, видаючи їх за доходи від підприємництва. В Офісі генерального прокурора того ж дня заявили, що працівника, щодо якого перевіряють причетність до шахрайських кол-центрів, відсторонять від обов'язків на час досудового розслідування.