Справа «Карфаген»: як плівки, підозри поштою та нічний виїзд за кордон змінили Генпрокуратуру

Розслідування НАБУ і САП про «кришування» шахрайських колцентрів вийшло далеко за межі кримінальної справи — воно коштувало посади генпрокурору Руслану Кравченку, викликало відкриту сутичку між відомствами та поставило питання, хто взагалі має очолювати прокуратуру.
У центрі історії — Сергій Кропива, заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генпрокурора. На оприлюднених плівках він фігурує під псевдонімом Канцлер. За версією слідства, на посаді в ОГП він зосередив у своїх руках кримінальні провадження щодо шахрайських колцентрів — за статтями про створення злочинної організації та відмивання коштів.
Схема, яку описують детективи, виглядала так: підконтрольні колцентри за хабарі отримували недоторканність, а проти їхніх конкурентів проводили обшуки «для наведення шороху». Паралельно, за даними слідства, відмивалися кошти на понад 89,9 млн грн — через мережі ФОПів, нерухомість (зокрема в Буковелі), криптовалюту та предмети розкоші, оформлені на підставних осіб і близьких. Фігуранти, за матеріалами негласних слідчих дій, вивчали практику ВАКС щодо цивільної конфіскації та готували свідків до допитів.
Реакція Руслана Кравченка спершу була демонстративно спокійною: він запевняв, що кабінет відкритий, сейф із фото йому не належить, а розмови про втечу — вигадка. «Розумію, що багатьом хотілося би, щоб я сховався, опинився в лікарні чи щось інше. Розчарую своїх прихильників. Вчора був на робочому місці, сьогодні в робочому режимі і трохи спорту», — казав він. Та 6 вересня у ВАКС прокурор САП Микола Карась зачитав діалоги, де Кропива називає Кравченка «шефом»: «Алло. Да, Андреевич, да, шеф. Да нєт, всьо нормально. Нєт, ніхто нє обижаєт. Хто меня обидит? Ви ж за мной – ето всє знают». Наступного дня після пізньої розмови з президентом Володимиром Зеленським Кравченко написав заяву на звільнення, назвавши це «політичним рішенням».
А вранці 14 вересня він оголосив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та особі, «близькій до керівника САП» Олександра Клименка, і заявив, що «Карфаген» мав на меті доступ до матеріалів про керівників НАБУ і САП. У НАБУ відповіли, що жодних підозр Кривоносу офіційно не вручали, Клименко на брифінгу теж заперечив. Того ж дня з'ясувалося, що о 2:30 Кравченко перетнув кордон на службовому авто — сам він пояснив це закордонним відрядженням для інформування партнерів. Зеленський публічно закликав Раду невідкладно підтримати звільнення, а в ОП дії назвали неузгодженою самодіяльністю.
Окремий сюжет — шлях Кравченка до посади. У 2021 році він пробувався на прокурора САП, у 2023-му — на директора НАБУ, і обидва рази вибував через сумніви комісій щодо доброчесності. Згодом він очолив ОГП без конкурсу і став одним із лобістів законопроєкту №12414, який мав ліквідувати незалежність НАБУ та САП. «Ми будемо однією сім'єю», — переконував тоді Кравченко. Змінити норми змусили протести й тиск партнерів. Ще в червні у Раді зареєстрували законопроєкт №15343 — про відкритий конкурс на генпрокурора через Вищу раду правосуддя із залученням міжнародних експертів. Запровадження конкурсів для прокурорів — і серед умов отримання Україною 550 млн євро від ЄС за програмою Ukraine Facility.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- День сала у Рівному: скільки коштує улюблений продукт на ринку
- Львівська облрада: хто визначатиме героїв України — вирішуємо самі
- 70 рятувальників і 15 автівок: Україна допомагає Франції гасити лісові пожежі
- Буква зю: як неіснуюча літера стала фразеологізмом
- У Львові на два місяці перекриють частину вулиці Кубійовича






