16 років і лише 9% успіху: чому Україна нарешті може запустити ППП

4 серпня 2026, 15:00 ·757 слівредакція

Світ уже давно будує дороги, порти й лікарні разом із бізнесом, а Україна лише зараз перезавантажує цей механізм. Новий закон, міжнародні стандарти та перші реальні конкурси — що зміниться.

Публічно-приватне партнерство (ППП) — це коли держава не будує сама, а запрошує бізнес узяти на себе проєкт: реконструювати дорогу, збудувати лікарню чи порт, обслуговувати їх роками, а потім повернути державі. Інвестор заробляє, країна отримує інфраструктуру, а бюджет не тріщить по швах.

Україна намагається грати в цю гру ще з 2010 року, коли з'явився перший закон про державно-приватне партнерство. Але результат скромний: із 201 договору, укладеного станом на січень 2026-го, реально працюють лише 19. Тобто успішних проєктів — 9% за 16 років. Причини банальні: бюрократія, відсутність гарантій для інвесторів і слабкий правовий захист.

У жовтні 2025 року набрав чинності новий Закон «Про публічно-приватне партнерство». Його писали з оглядкою на міжнародний стандарт UNECE PIERS, і він має три ключові зміни. По-перше, перед кожною угодою обов'язковий аналіз ефективності — так званий Value for Money, який давно використовують Австралія, Канада та Британія. По-друге, модель «плати за доступність»: для лікарень і шкіл приватний партнер отримує гроші від держави чи громади за якість управління, а не від пацієнтів чи батьків. По-третє, гібридне фінансування — приватні інвестиції можна поєднувати з грантами та держпідтримкою.

Ринок уже реагує. У грудні 2025-го на конкурс концесії Чорноморського контейнерного термінала заявилися понад десять міжнародних операторів, а до фіналу пройшли чотири: APM Terminals, Abu Dhabi Ports Company, турецька Yilport Holding та консорціум Mariner і TAS. Усе це — під час війни. Мінінфраструктури сформувало портфель із 15 проєктів: порти, дороги, залізниця, водопостачання. А техніко-економічні обґрунтування готують ЄБРР, IFC та UNICEF — організації, які не ризикують репутацією заради сумнівних ідей.

Показовий приклад — порт «Ольвія»: концесія з катарською QTerminals, підписана ще 2020 року, пережила повномасштабне вторгнення. Угода, структурована за міжнародними стандартами, виявилася міцнішою за обставини. Тож відповідь на питання, чи вийде тепер, проста: ППП — інструмент для тих, хто вміє рахувати гроші. І Україна нарешті вчиться.