Дорога нафта й удари по АЗС: чому пальне в Україні дорожчає навіть без дефіциту

За перші два тижні вересня середня ціна А-95 зросла майже на 6 гривень за літр, а дизеля — більш ніж на 5,6 гривні. За даними Мінфіну, А-95 подорожчав з 80,32 гривні 1 вересня до 86,17 гривні 15 вересня, а дизель — з 91,41 до 97,06 гривні. І хоча на тлі цих цифр легко уявити паливний колапс, фахівці заспокоюють: дефіциту пального в країні немає.

Паралельно з подорожчанням посилилися російські удари по заправках. 8 вересня в Харкові внаслідок атаки на АЗС виникла пожежа, пошкоджено газову колонку та автомобілі. 10 вересня безпілотник пошкодив АЗС у Голосіївському районі Києва, а 15 вересня — ще дві заправки. За даними Reuters, лише в столиці від початку року пошкоджено 16 АЗС.

Проте втрата однієї станції не означає втрати такого самого обсягу пального. Частина водіїв переходить на сусідні заправки, навантаження на них зростає, і мережі доводиться швидше поповнювати запаси. Паливо можна перенаправити, але це потребує додаткових перевезень і часу. У спокійній ситуації це передусім логістика, а коли поруч дорожчають нафта й готові нафтопродукти, додаткові витрати ще сильніше тиснуть на ціну.

Для України це принципова різниця: дефіцит означає брак фізичного ресурсу, але ціна може зростати й раніше — коли пальне є, проте його дорожче купувати, перевозити чи зберігати. Оскільки країна значною мірою залежить від імпорту готових нафтопродуктів, вартість бензину та дизеля формують не лише котирування Brent, а й європейські ціни на готове пальне, курс гривні, податки, запаси трейдерів і логістика.

Світовий ринок тим часом лихоманить. Brent у середині вересня тримався вище 100 доларів за барель, а 18 вересня закрився на рівні 104,87 долара. На європейському ринку дизельна маржа на початку вересня сягала майже 79 доларів за барель, а глобальні запаси залишаються під тиском. За оцінками галузі, світові поставки дизеля можуть бути обмеженими протягом зими через недостатні потужності переробки, геополітичні ризики та сезонний попит.

Саме світова кон'юнктура, за словами директора Консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, зараз визначає ціну в Україні. "Жнива і інші сезонні фактори, фактори попиту, вони не впливають на ціну", — каже експерт. За його словами, дефіциту пального немає, тож головний фактор — зовнішній: "У нас сьогодні один фактор. Це світові ціни на нафтопродукти, оскільки ми 100% імпортер".

Формула ціни на АЗС, пояснює Куюн, складається з кількох частин: "світове котирування плюс премія постачальника, плюс податки наші". Тому зростання Brent саме по собі не означає автоматичного подорожчання бензину на таку саму величину — важливіше, як змінюється ціна готового пального, яке імпортери купують за кордоном.

Удари по АЗС не дорівнюють паливному колапсу, адже Україна вже має досвід роботи ринку в умовах масштабних атак, а диверсифікація постачань залишається ключем до стійкості. Пошкодження окремого об'єкта не паралізує систему, але що більше маршрутів доводиться перебудовувати, то складнішою стає логістика. Після атаки 15 вересня київська влада заявила про відсутність ризику дефіциту саме завдяки диверсифікованим поставкам.

Найвразливіше місце — логістичний ланцюг. Удар по АЗС зачіпає переважно продаж, вибуття нафтобази — запаси та розподіл, а проблеми з імпортним маршрутом можуть мати масштабніший ефект. Тому важливо не лише скільки станцій пошкоджено, а й де вони, як швидко їх відновлять і чи є поруч альтернативи. Подальша динаміка цін залежатиме від світового ринку: якщо котирування підуть вниз, українські ціни матимуть простір для стабілізації, якщо ж дорогий імпорт збережеться — заправки й надалі отримуватимуть ресурс за вищою ціною.