Куди насправді летять українські лелеки: несподівані факти від орнітолога
Білі лелеки з України прямують до Африки, але їхній шлях не завжди такий довгий, як здається. Орнітолог Віталій Грищенко розповів, що впливає на маршрути птахів і чому вони можуть зупинятися зовсім не там, де очікувалося.
Традиційно вважається, що українські бузьки щоосені вирушають у грандіозну подорож на 10 тисяч кілометрів. Але, за словами фахівця, це не завжди так. "Загалом це так, але треба зробити важливе уточнення: на 10 тисяч вони летять не відразу й не завжди. Шлях у них може бути й удвічі коротшим", — зазначає Грищенко.
Міграція білих лелек має цікаву особливість: восени вони часто долають відстань від Східної Європи до Африки практично без зупинок. Деякі "рекордсмени" дістаються Єгипту всього за 12–13 днів. При цьому летять вони не прямо, а складним зигзагоподібним маршрутом. Наприклад, птахи з Польщі та західної України спершу рухаються на південний схід уздовж Карпат до Дунаю, потім через Румунію, Болгарію та Туреччину досягають Близького Сходу і лише звідти потрапляють до Єгипту.
Минулого року польський лелека з передавачем здійснив вражаючий ривок: за 12 днів він подолав 3288 кілометрів, щодня пролітаючи в середньому 274 км. Цьогоріч словацький боцян Макс показав ще кращий результат — за 17 днів він дістався до Чаду, подолавши 5800 км, а його максимальний добовий переліт становив 487 км.
Першою зупинкою для багатьох українських лелек стає Сахель — смуга саван і напівпустель на південь від Сахари, що тягнеться від Сенегалу до Еритреї. Тут птахи надовго затримуються, щоб відновити жирові запаси. "Пригадайте хоча б шкільний курс географії — сухий і вологий сезони. Так ось, наші лелеки прилітають у Судан і Чад якраз наприкінці сезону дощів. Сильні зливи поступово припиняються, але в ґрунті ще достатньо вологи. Рослинність буяє, а відтак є багато різноманітних дрібних тварин, якими й живляться лелеки", — пояснює орнітолог.
Подальший шлях залежить від кількох факторів. Якщо їжі вдосталь, птахи зимують у Сахелі. Якщо ж корму бракує, вони перекочовують до Східної чи навіть Південної Африки. Впливає й характер самих птахів: одні схильні до далеких мандрівок, інші воліють не відлітати надто далеко. Деякі лелеки мають навіть улюблені місця зимівлі — німецький птах Боб протягом 10 років повертався на одну й ту ж ферму в Зімбабве.
До речі, попри довгі перельоти, лелеки ніколи не перетинають Чорне море. Вони рухаються над суходолом, використовуючи повітряні потоки, і зазвичай долають до 150 км на добу.
