Кадровий голод: бізнес пропонує залучати іноземців за новими правилами

Війна, міграція та демографічна яма лишили український бізнес без робочих рук. У відповідь на це Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до парламенту з пропозиціями, як розв'язати проблему системно.

Виконавча директорка СУП Катерина Глазкова пояснює: дефіцит кадрів виник через те, що частина українців виїхала за кордон, частина мобілізована, ще частина переїхала в інші регіони. Демографія лише погіршує ситуацію — торік в Україні народилося близько 168,8 тисячі дітей, а померло понад 485 тисяч осіб.

Особливо гостро брак працівників відчувається у будівництві, транспорті, логістиці, агросекторі та на виробництві. Часто вакансії не збігаються з професією чи кваліфікацією шукачів. Тож, за словами Глазкової, у деяких сферах без іноземців не обійтися.

Йдеться не про масову міграцію, а про контрольовану систему: держава має бачити, хто приїжджає, для якої роботи та на який термін. Зараз процедура занадто складна: оформлення одного іноземного працівника може коштувати роботодавцю від 30 до 120 тисяч гривень. Для порівняння, у 2021 році в Україні тимчасово проживали близько 189 тисяч іноземців, а нині — лише 48 тисяч. Минулого року дозволи на працевлаштування отримали лише 9,5 тисячі осіб.

СУП пропонує створити єдину цифрову платформу, де роботодавці зможуть оформлювати всі документи для найму іноземців: від вакансії до посвідки на проживання. Також бізнес радить спростити процедури для іноземних студентів — торік їхніх запрошень на навчання було лише 6,3 тисячі проти 65 тисяч у 2021-му.

Ще одна ідея — принцип циркулярної мобільності: українці, які живуть у ЄС, могли б брати участь у проєктах відновлення країни без обов'язкового остаточного повернення. Крім того, СУП закликає об'єднати дані Центру зайнятості, МЗС, міграційної служби, податкової та прикордонників, щоб бізнес не збирав документи по кілька разів.

"Україна вже конкурує за інвестиції, технології та міжнародну підтримку. Але дедалі більше їй доведеться конкурувати й за людей", — наголошує Глазкова. Вона додає: трудова міграція не замінить повернення українців, але за прозорих правил може стати одним із інструментів подолання кадрового голоду.