Битва за порти: як атаки на Чорне море змінюють світову торгівлю зерном

Чорноморський регіон, який забезпечує понад чверть світового експорту пшениці, опинився в епіцентрі продовольчої кризи. Україна та Росія посилили удари по портах одна одної в момент, коли на ринок почало надходити нове зерно, а трейдери готувалися до піку морських перевезень.

Першими на зміну ситуації відреагували азійські імпортери. Індонезія, другий за величиною покупець пшениці у світі, вже законтрактувала австралійське зерно на вересень і жовтень. Бангладеш надсилає запити румунським постачальникам, а трейдери фіксують інтерес навіть із Північної Америки. Водночас український експорт зерна за першу половину серпня впав на 75% порівняно з минулим роком, а російські поставки можуть скласти менш як половину від середнього показника за останні п'ять років.

Проблеми не обмежуються самим зерном — ускладнилася логістика. Судновласники неохоче ведуть судна в зону бойових дій, тому вартість фрахту з України до Індонезії зросла з 70 до 90 доларів за тонну, і навіть за ці гроші знайти транспорт складно. У порту Новоросійська після атаки безпілотників зупинилися три великі термінали, а до портів Великої Одеси, за даними української влади, у серпні не зайшло жодного судна.

Криза вдарила й по ринку олій. Індія, яка залежить від чорноморської соняшникової олії, почала активніше закуповувати пальмову, соєву та ріпакову альтернативи, а також звертається до постачальників із Балтії та Аргентини. Частину контрактів уже довелося скасувати через форс-мажор.

Україна намагається компенсувати втрати через залізницю, але повністю замінити морські маршрути не вийде. За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, за тривалої блокади портів близько 30 мільйонів тонн української агропродукції можуть не дійти до світового ринку. Аналітики попереджають, що ринок може недооцінювати масштаб проблеми, а ф'ючерси на пшеницю в Чикаго з кінця червня вже зросли приблизно на 15%.