Кадровий голод в Україні: 66% бізнесів не можуть знайти працівників

За даними опитування, 66% підприємств у липні назвали брак кадрів перешкодою для роботи — це на 5 відсоткових пунктів менше, ніж місяцем раніше. Найвідчутніше проблема відступила серед мікробізнесу: показник впав з 49% до 34%. Малий та великий бізнес також фіксують послаблення, а от середні компанії, навпаки, стали частіше скаржитися на нестачу людей — 74% проти 73%.

Найгостріша ситуація — у шести областях: Чернівецькій, Львівській, Черкаській, Дніпропетровській, Полтавській та Житомирській, де понад 80% підприємств відчувають кадровий голод. Серед галузей лідирують хімічна промисловість (84%), виробництво будматеріалів (79%) та металургія з металообробкою (78%).

Головною причиною дефіциту підприємці називають мобілізацію працівників — на це вказали 79,4% опитаних. Далі йдуть обмеження щодо бронювання (57,8%), виїзд людей за кордон (52,3%) та брак кандидатів на ринку (51,6%). Виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків зазначає: «Війна є ключовим фактором впливу на брак робочої сили. Лише 46,9% вказують на причину "недостатня кваліфікація кандидатів", тобто вони не відповідають вимогам вакансії».

Бізнес реагує на проблему грішми: 38% підприємств уже підвищили зарплати цього року, в середньому на 11%. Найбільше зростання — у металургії та металообробці (+15%), хімічній промисловості та деревообробці (+12%). До кінця року ще 29% компаній планують збільшити виплати в середньому на 12%. Найактивніші тут поліграфія (55%) та харчова промисловість (37%), а ось машинобудування найменш схильне до таких кроків — лише 17%.

Старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел пояснює: серед тих, хто планує підвищення, чимало підприємств із критичним статусом, яким потрібно тримати рівень зарплат, аби його зберегти або отримати. Водночас очікування працівників і пропозиції компаній досі розходяться: наприклад, на робітничих спеціальностях кандидати хочуть 50 тисяч гривень, а роботодавці готові платити лише 40 тисяч.