Бельгія пропонує використати заморожені активи РФ як важіль тиску на перемовинах

Міністр закордонних справ Бельгії Максім Прево під час візиту до Києва розповів, що країна не бачить готовності інших держав розділити відповідальність за можливі наслідки конфіскації російських активів.

За словами Прево, Бельгія підтримує Україну з першого дня війни, але не може самостійно розпорядитися активами на 200 млрд євро, які зберігаються в депозитарії Euroclear. Він пояснив, що існують великі юридичні та фіскальні ризики, і набагато легше говорити про конфіскацію, ніж впровадити її на практиці.

«Ми зазначили, що якби усі європейські країни сказали: "Добре, ми солідарні. Зробимо це. Візьмемо ці гроші"... Але такої солідарності на даний момент не існує. Напевно, інші також бачать, які великі ризики існують, і не хочуть розділити відповідальність», — наголосив бельгійський міністр.

Прево наголосив, що відсутність конфіскації не слід сприймати як відмову допомагати Україні чи підтримку Росії. Він задоволений рішенням ЄС надати Києву кредит у 90 млрд євро на 2026–2027 роки, але розуміє, що війна може тривати довше.

«Ми всі бажаємо, щоби війна ця скоро закінчилася. Але, не будучи наївними, ми знаємо, що цього у найближчі місяці не станеться... Я розумію, що Україна вже думає, що буде далі після 2027 року. Це закономірні дебати, щоб ми тримали ці заморожені активи, які би могли бути використані також проти Росії під час подальших перемовин», — додав він.

Своєю чергою глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що час повернути тему заморожених активів до активного обговорення конкретних юридичних механізмів. Він нагадав, що за оцінками Світового банку, збитки від російської агресії становлять понад 600 млрд доларів, і одній державі це не подолати.

«Україна зараз тримає край, захищає свободу всієї Європи і платить при цьому найвищу ціну — віддає життя своїх воїнів. Тому ми як Україна будемо це активно обговорювати в європейських столицях. Це має бути колективне рішення і колективна відповідальність», — підсумував Сибіга.