Правозахисники проти зброї для України: що не так з позицією HRW

Заступниця директора вашингтонського офісу HRW Ніколь Віддерсхайм звернулася до американських законодавців із закликом не дозволяти передачу Україні зброї з Туреччини, яка виготовляється за ліцензіями США. Причина — наявність у складі партій касетних боєприпасів, які правозахисниця вважає надто невибірковими та небезпечними.

Це вже не перша подібна ініціатива. Наприкінці листопада минулого року HRW разом із майже 80 організаціями засуджувала Україну за послаблення заборони на використання протипіхотних мін. При цьому у зверненні згадувалися Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія та Польща, які нібито «вийшли з договору» і підривають гуманітарні засади.

Критики звертають увагу на вибірковість такої позиції. Російські авіабомби, які влучають у житлові квартали українських міст, і дрони, що цілеспрямовано полюють на цивільних, чомусь не викликають у правозахисників такого обурення. Натомість Україні, яка змушена захищатися від агресора, що ігнорує всі норми війни, фактично намагаються звузити доступ до засобів оборони.

Якщо мета — захист цивільного населення, логічніше було б вимагати посилення протиповітряної оборони України або розширення санкцій проти Росії, зокрема обмеження постачання глинозему для виробництва балістичних ракет. Натомість HRW обирає інший шлях — тиск на країну, яка захищає свою територію.

Така поведінка викликає щонайменше подив: замість того, щоб допомагати жертві агресії, правозахисники фактично стають на бік тих, хто щодня вбиває мирних людей. Схоже, для деяких організацій принципи важливіші за реальні людські життя.