Фіакри та дрожки: як у Львові 150 років тому виглядало таксі і скільки коштувало

У другій половині XIX століття у Львові не було ані маршруток, ані тролейбусів. Натомість містяни та гості міста користувалися кінними екіпажами. Найпрестижнішими вважалися парокінні фіакри, на яких їздили заможні люди та туристи. Така прогулянка коштувала 30 крейцерів за перші 15 хвилин, а далі — ще по 18 крейцерів за кожен наступний квадранс (так тоді називали чверть години). Уночі тарифи зростали: 45 крейцерів за старт і 25 — за кожні наступні 15 хвилин.

Середній клас обирав однокінні дрожки першого класу з червоним номером. Перші 15 хвилин поїздки обходилися у 20 крейцерів удень і 30 вночі, а далі — по 10 та 15 крейцерів відповідно. Найдешевшим варіантом були однокінні дрожки другого класу, позначені жовтим кольором. Їхній тариф стартував із 15 крейцерів удень і 22 вночі, а кожна наступна чверть години коштувала лише 8 крейцерів удень і 10 вночі.

Були й фіксовані розцінки. Дістатися від залізничного вокзалу або довезти родичів коштувало рівно 1 гульден, тобто 100 крейцерів. Багаж оплачували окремо: 15 крейцерів для фіакрів і 10 — для дрожок обох класів. А от на похоронах тарифу не існувало — ціна залежала лише від тривалості супроводу.

Для розуміння цін: у 1870-х за 10–15 крейцерів можна було купити кілограм житнього хліба, а за 40–50 — кілограм яловичини. Звичайний робітник заробляв 40–60 крейцерів на день, тож міг дозволити собі хіба що дрожки другого класу. Чиновники й учителі, які отримували від 2 до 5 гульденів, уже могли розкішні фіакри. Тож вибір транспорту у Львові понад століття тому був своєрідним маркером достатку.