Ліки є, але не для всіх: як фармбізнес бере на себе доступ до лікування

4,4 млн людей в Україні визнані тими, хто потребує гуманітарної допомоги у сфері охорони здоров'я, ще 1,46 млн — цільова аудиторія гуманітарної відповіді. Такі дані координаційної платформи Health Cluster станом на червень 2026 року. Серед пріоритетів — екстрена й травматологічна допомога, первинна медицина, ментальне здоров'я, безперервність лікування хронічних хвороб і підтримка маршрутів пацієнтів.

Наявність препарату на ринку ще не означає, що пацієнт його отримає. На заваді стоять ціна, відстань, безпекова ситуація та доступ до медичної інфраструктури. У лютому 2026 року Всесвітня організація охорони здоров'я назвала доступ до лікарських засобів одним зі стійких бар'єрів для отримання медичної допомоги в Україні: 4 з 5 опитаних скаржилися на труднощі з доступом до необхідних ліків, а високі ціни були основною причиною у 71% випадків. У прифронтових регіонах додаються закриті аптеки та фінансові обмеження.

Показова ситуація в громадах поблизу бойових дій. У червні 2026 року команди первинної медичної допомоги працювали у 121 населеному пункті на відстані до 60 км від зони активних боїв — це 7 регіонів і близько 30 тис. людей, переважно старшого віку та жінок із дітьми. Там, де не працюють аптеки й медзаклади, а евакуація обмежена, сама лише наявність препарату на ринку нічого не вирішує.

Масштаб потреб видно за обсягами допомоги. Станом на 22 липня 2026 року Україна отримала 18 713 тонн медичної гуманітарної допомоги вартістю понад 22,05 млрд грн — лікарські засоби, медичні вироби, обладнання, транспорт, генератори, засоби зв'язку. Ще на початок 2026 року йшлося про 18 454 тонни на 21,52 млрд грн, зокрема 440 768 449 одиниць лікарських засобів та 260 924 210 одиниць медичних виробів і засобів індивідуального захисту. Якщо на старті повномасштабної війни головним було швидко закрити потреби лікарень і військової медицини, то тепер на перший план виходять точність планування та відповідність реальному запиту.

Саме тут у фармацевтичного бізнесу є ресурс, якого бракує багатьом іншим секторам: профільна експертиза в роботі з лікарськими засобами, плануванні постачання, контролі якості, зберіганні та логістиці. Ідеться не лише про грошові донати, а про формування партій під запит конкретного закладу, забезпечення тривалих курсів терапії, підтримку доставки ліків. Менша партія, зібрана під підтверджену потребу лікарні чи громади, часом дає більше користі, ніж великий обсяг, розподілений навмання.

Окремий напрям — діагностика. За оцінюванням потреб дорослого населення України, яке ВООЗ провела у жовтні 2024 року й опублікувала в лютому 2025-го, 37% респондентів, які мали декларацію із сімейним лікарем і відвідували його протягом року, за цей час не проходили профілактичних обстежень. Тож підтримка вимірювань тиску чи глюкози, скринінг факторів ризику, інформаційні кампанії та консультації фахівців можуть стати тією початковою точкою, з якої починається лікування. Головне — чітко розмежовувати просвіту та просування конкретного продукту.

Для бізнесу орієнтиром може бути й те, наскільки система працює під навантаженням. За підсумками 2025 року ВООЗ охопила допомогою 1,9 млн людей в Україні, а партнери Health Cluster надали основні медичні послуги 2,3 млн людей. Лише за 2025 рік організація забезпечила лікарськими засобами та обладнанням майже 1000 медичних закладів. Водночас станом на 8 травня 2026 року верифіковано понад 3000 атак на систему охорони здоров'я від початку повномасштабного вторгнення, близько 80% із них зачепили амбулаторії, лікарні та інші медзаклади. Моніторинг HeRAMS станом на 17 квітня 2026 року охопив 11 213 медичних закладів на підконтрольних Україні територіях, 6% із них не працювали через пошкодження, нефункціональність або недоступність — найбільше таких у Донецькій, Харківській, Сумській та Запорізькій областях.

Соціальні програми складно відокремити від репутації. За дослідженням Deloitte Ukraine «Споживацькі настрої українців у 2025 році», 52% респондентів очікували від компаній підтримки Збройних сил України та подолання наслідків війни, а 27% були готові купувати продукцію таких виробників навіть дорожче. Протягом 2025 року 88% опитаних донатили на допомогу ЗСУ або постраждалим. Опитування проводилося з 28 листопада до 11 грудня 2025 року серед понад 1000 повнолітніх жителів України, які користуються смартфонами. Ці результати не варто автоматично переносити на вибір лікарських засобів, але вони показують: суспільна позиція бізнесу залишається помітною для аудиторії.

Тож питання в тому, як оцінювати такі ініціативи. Чи чітко визначена проблема, яку розв'язує програма? Чи зрозуміло, для кого вона створена? Чи можна порахувати результат — скільки людей отримали допомогу, обстежень, курсів лікування? І чи працюватиме програма достатньо довго, щоб впливати на доступ до допомоги системно? Для фармкомпанії найбільший суспільний ефект дають ініціативи, пов'язані саме з доступом до ліків, діагностикою, прихильністю до тривалого лікування та закриттям конкретних прогалин у системі охорони здоров'я.

Віра Лелиця, CEO PERPHARM