Боелі хоче перехопити активи Лукойлу: у грі Білий дім і Катар

Йдеться про міжнародний портфель російського нафтового гіганта, який після санкцій довелося виставляти на продаж. Оцінюють його у 20 млрд доларів — саме цю суму «Лукойл» списав у березні, коли домовився з Carlyle. Усередині — близько 3 млрд барелів доведених і ймовірних запасів нафти й газу, частки в родовищах із добовим видобутком приблизно 250 тисяч барелів, НПЗ у Болгарії та Румунії, 45% у нідерландському нафтопереробному заводі й мережа АЗС у Європі та США.

Історія з продажем тягнеться давно. Після того як у жовтні 2025 року США вперше за другої адміністрації Трампа вдарили санкціями по «Роснефти» й «Лукойлу», компанія оголосила про намір позбутися закордонних активів. Була пропозиція від трейдера Gunvor — сторони навіть узгодили ключові умови, але Мінфін США угоду не схвалив. Наприкінці січня 2026-го «Лукойл» підписав договір із Carlyle про продаж LIG, і тепер угода чекає на рішення OFAC.

Саме тут і з'являється Боелі. За даними джерел, він підготував власну пропозицію щодо викупу цих активів. До його консорціуму входять Міжнародна корпорація фінансування та розвитку США (DFC) — державна структура, що інвестує за кордоном від імені уряду, — та родина катарських мільярдерів Аль-Хайят. Остання має тісні зв'язки з Білим домом і родиною Трампа: разом працювали над девелоперським проєктом в Албанії за участі Іванки Трамп і Джареда Кушнера, а також готують реконструкцію трубопровідної мережі Сирії, якою опікується спецпосланник США в Сирії Том Баррак.

Очолять консорціум дві компанії з ОАЕ — International Holding Company шейха Тахнуна ібн Заїда Аль Нагаяна (брата президента країни) та Allied Investment Partners. За інформацією джерел, частка DFC у новій структурі становитиме близько 15%, і разом із Боелі вона контролюватиме більшість місць у раді директорів. Родина Аль-Хайят отримає менший пакет.

Для Carlyle це неприємний розклад: конкурувати доведеться з консорціумом, у якому є урядова організація та інвестори, близькі до Білого дому, — а рішення про те, кому дістануться активи, ухвалюватиме саме уряд. «Так, такі побоювання існують», — каже джерело, обізнане з перебігом процесу.

Паралельно «Лукойл» уже передав уряду Іраку 75% у родовищі «Західна Курна — 2» і домовився з Казахстаном про продаж часток у місцевих проєктах — цю угоду ще мають схвалити США. До війни компанія мала найбільший міжнародний портфель серед російських нафтовиків: проєкти в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті, Камеруні, Нігерії, Гані, Мексиці, ОАЕ та Республіці Конго, НПЗ у трьох країнах і близько 2,5 тисячі заправок у 19 державах. За підсумками 2025 року «Лукойл» повністю списав інвестицію в LIG і визнав збиток від знецінення на 1,66 трлн рублів — це приблизно 23,4 млрд доларів.