Порожні полиці чи менший асортимент: що чекає на українців після ударів по складах

Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук заспокоює: підстав говорити про дефіцит товарів першої необхідності по всій країні немає. Він пояснює, що удари по розподільчих центрах, поштових терміналах і магазинах — це атака на всю систему постачання цивільних товарів, робочі місця та податкові надходження.

Локальні перебої можливі, але лише з окремими категоріями товарів, які зберігалися саме на знищених складах. Це можуть бути конкретні бренди, імпортна продукція, сезонні колекції або товари з тривалим циклом повторного постачання. Натомість продукти першої необхідності мають розгалужену систему постачання — великі мережі можуть перерозподіляти запаси між регіонами, працювати з кількома постачальниками та замінювати одні позиції аналогами.

Однак руйнування логістичної інфраструктури збільшує витрати компаній. Ритейлерам доводиться орендувати нові приміщення, шукати довші маршрути доставки, додатковий транспорт, відновлювати запаси та обладнання. Частина цих витрат може закладатися в собівартість товарів, але універсального відсотка подорожчання не існує. На ціну також впливають курс валют, вартість пального й електроенергії, зарплати та конкуренція.

Найбільш вразливим залишається онлайн-ритейл. Для інтернет-магазинів і маркетплейсів склад — це серце бізнесу, через яке проходять тисячі замовлень. Пошкодження такого об'єкта може призвести до затримок відправлень, скасувань замовлень і падіння продажів у малого бізнесу, який залежить від цих платформ.

Жук наголошує: бізнес не відмовиться від великих розподільчих центрів, адже вони забезпечують автоматизацію та нижчу собівартість логістики. Але зосередження запасів в одному місці стає занадто ризикованим. Тому ритейл переходитиме до змішаної моделі — великі центри доповнюватимуться регіональними та резервними хабами, а запаси розподілятимуться між кількома локаціями.

Після останніх атак уряд уже зустрічався з представниками великого ритейлу. Асоціація пропонує практичні заходи підтримки: доступні кредити на відновлення, розширення страхування воєнних ризиків, податкові відтермінування, прискорення погодження нових логістичних об'єктів. Також RAU пропонує створити стабілізаційний фонд для підтримки торговельної інфраструктури.

«Бізнес не може нескінченно самотужки покривати наслідки ракетних ударів і водночас зберігати попередній рівень інвестицій», — зазначає Жук. Він додає, що український ритейл значно стійкіший, ніж на початку повномасштабної війни: компанії мають резервні сценарії, альтернативні маршрути та автономне енергопостачання. «Український бізнес продовжує працювати, але ціна його стійкості постійно зростає».