78% українців тепло ставляться до білорусів, але медіа бачать у Білорусі лише загрозу

Про це вона сказала на панельній дискусії 5-го Білорусько-українського форуму Острозьких. За її словами, дослідження показує разючу невідповідність: 78% українців добре ставляться до білорусів, які живуть в Україні, але лише 7% вважають, що українські медіа пишуть про Білорусь і білорусів у позитивному ключі.

Аналіз публікацій за останній місяць підтвердив цю картину. В українських медіа домінують теми безпеки: використання білоруської території у військових цілях, навчання, ситуація на кордоні, міграція, діяльність Лукашенка та його контакти з Росією. Значно рідше з'являються матеріали про саме білоруське суспільство, добровольців і військових, які воюють за Україну.

«Звичайно, ми розуміємо, що важливо писати про загрозу з території Білорусі. Усі ці теми дуже важливі й стосуються всіх нас. Але проблема в тому, що ми втрачаємо велику частину сенсів, коли концентруємося лише на такій фактології та щоденних новинах. Якщо Білорусь з'являється у медіа лише в моменти загрози, вона неминуче сприймається (українським) суспільством також лише як загроза», – пояснила Коушик.

Тому вона наголосила на потребі показувати процеси всередині білоруського суспільства та створювати спільні білорусько-українські медійні формати. За її словами, «Белсат» готовий ділитися з українськими редакціями документальними матеріалами про білоруських добровольців і волонтерів, які воюють на боці України. Окремо Коушик закликала давати білоруським спікерам можливість говорити білоруською мовою: «Я закликаю українські медіа включати білоруських спікерів білоруською мовою. Це також допоможе зменшувати бар'єри між нами та краще розуміти, наскільки ми близькі народи».

Модератор панелі, генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий, зауважив, що українські медіа переважно відображають інформацію про Білорусь, яка надходить від офіційних джерел, зокрема щодо загроз із її території. «І в той же час, коли є найменша можливість, ми з любов'ю і абсолютно позитивно дивимося на Білорусь. Зокрема, так було під час висвітлення візиту до України Світлани Тихановської. Але для нас важливо усвідомити, і для цього ми тут зібралися, хто має бути голосом Білорусі», – сказав він. За його словами, для українського суспільства Білорусь має кілька вимірів: з одного боку, її територія була використана Росією для агресії проти України у 2022 році, а з другого – у 2020 році білоруське суспільство виступило проти режиму Лукашенка. «Білорусь для нас – надважлива країна, і для багатьох в українському суспільстві це різні пазли, які не у всіх складаються», – додав Череватий. Окремим важливим сегментом він назвав білоруську діаспору, громадські організації та медіа, які варто поєднати, щоб краще зрозуміти перспективи українсько-білоруських відносин.

Голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв побачив поле для співпраці між білоруськими незалежними медіа та українськими державними. На його думку, це допоможе збалансованіше висвітлювати Білорусь. Він наголосив, що українці розділяють режим Лукашенка і білоруський народ, і цю відмінність важливо відображати в медійній політиці. «Мені особисто як голові Комітету, який опікується питаннями культури, національної ідентичності і мови, неймовірно болісно спостерігати, як лукашенківський режим нищить білоруську культуру і білоруську мову на території Білорусі», – сказав Потураєв. Він додав, що Україна, попри обмежені ресурси, могла б разом із білоруськими партнерами підтримувати збереження білоруської мови, культури, ідентичності та історії.