Україна програє Казахстану та Узбекистану в державно-приватному партнерстві

Про це йдеться у статті Ірини Запатріної, докторки економічних наук та засновниці Академії публічно-приватного партнерства. Вона зазначає: майже всі з приблизно 200 договорів, які фігурують у звітності, були підписані ще на початку 2000-х.

Станом на початок 2026 року 60% угод (114) не виконувалися, 57 — припинені або завершені, а 11 — заморожені через війну. У роботі залишалося лише 19 проєктів.

Для порівняння: у Казахстані закон про ДПП ухвалили 2015 року, і зараз там реалізовано 1257 договорів на $7,1 млрд. Найбільше — в освіті (712), енергетиці (169) та охороні здоров’я (122). Узбекистан пішов ще далі: після ухвалення закону у 2019 році країна запустила 2798 проєктів на $31,1 млрд, зокрема 1850 мікропроєктів. Пріоритет — освіта (316), будівництво (99) і культура (85). В Україні ж закон про ППП діє з 2010 року.

Експертка наголошує: сам закон не є проблемою. Процедури чіткі та відповідають міжнародним стандартам. Справжня перешкода — відсутність підзаконних актів. До завершення передбаченого законом терміну залишилося три місяці, але досі не ухвалено жодної з 14 необхідних постанов Кабміну та п'яти наказів Мінекономіки. Проєкти цих документів навіть не виносили на громадське обговорення.