Воздвиження Хреста Господнього: що сьогодні можна і чого не варто робити

У храмах сьогодні відбуваються святкові богослужіння, а віряни моляться за здоров'я, добробут і щастя в родині. День пов'язаний із суворим постом: м'ясо, рибу, молочні продукти та яйця не їдять, навіть якщо свято припадає на неділю. На столі — лише пісні страви. За народним повір'ям, тому, хто постить цього дня, прощається сім гріхів.

Оселю прийнято окроплювати освяченою водою, а над входом малювати хрест — крейдою, вугіллям або сажею. Вважається, що це захищає дім від лиха.

У народі свято називають по-різному: Воздвиження, Сдвиженьє, Треті осінини. Назва «Сдвиженьє» пов'язана із завершенням бабиного літа — усе ніби «зсувається» до підготовки до зими.

Співпадає цього дня й вшанування Іоанна Златоуста — одного з трьох Вселенських святителів разом із Василієм Великим і Григорієм Богословом. Він народився близько 347 року в Антіохії. Батько, воєначальник, помер рано, тож хлопця виховувала мати в християнській вірі. Здобувши освіту, після смерті матері Іоанн прийняв чернецтво й написав перші богословські праці, зокрема «Шість слів про священство».

У 386 році він став пресвітером і дванадцять років проповідував у храмі, тлумачив Святе Письмо та писав. У 397 році його призначили архієпископом Константинополя: він дбав про духовне вдосконалення священиків, допомагав хворим і паломникам, а сам жив скромно.

Конфлікт з імператрицею Євдокією виник через те, що Іоанн відкрито засуджував звичаї столиці. Святителя обмовили й засудили до страти, згодом замінивши покарання вигнанням. Після його від'їзду в Константинополі стався землетрус, і налякана імператриця благала його повернутися. Та за два місяці його вигнали знову — і тоді згоріли храм Святої Софії та будівля сенату.

Останні роки життя святитель провів у вигнанні. Помер він 14 вересня 407 року. Прізвисько Златоуст отримав за силу проповідей і численні богословські праці.