Сонце і вітер витісняють газ: Європа входить у нову енергетичну еру

Ще зовсім недавно природний газ вважався основою стабільності європейської енергосистеми. Але стрімке зростання потужностей відновлюваної енергетики змінює цю картину на очах.

За даними аналітиків, у 2025–2026 роках генерація з вітру та сонця в Європі регулярно сягала рівня газових електростанцій або перевищувала його. Сукупне місячне виробництво електроенергії з цих двох джерел коливалося в межах 80–110 ТВт·год.

Ця тенденція — не просто наслідок вдалої погоди. За останні 25 років встановлена потужність газової генерації в Європі зросла з приблизно 250 ГВт до 400 ГВт. Водночас сонячні та вітрові електростанції збільшили свої потужності з менш ніж 20 ГВт майже до 750 ГВт.

У результаті газові станції дедалі рідше працюють як базове джерело електроенергії. Особливо це помітно з квітня до жовтня, коли сонце і вітер закривають значну частину попиту. Скорочення годин роботи газової генерації автоматично зменшує потребу в паливі, що впливає на всю систему постачання — від літнього закачування в сховища до зимового відбору.

Після енергетичної кризи, спровокованої повномасштабним вторгненням Росії в Україну, дискусія про енергетичну безпеку Європи зміщується. Раніше головним було питання, чи вистачить газу. Тепер дедалі актуальніше — скільки його взагалі буде потрібно.

Це не означає, що газ зникне з європейської енергосистеми найближчим часом. Він залишається критичним резервом для періодів, коли сонце і вітер не можуть покрити попит. Але його роль змінюється: з базового джерела генерації газ перетворюється на інструмент балансування системи.

У 2026 році європейські енергокомпанії вже скоротили виробництво на вугільних і газових станціях до багаторічних мінімумів на тлі рекордного виробітку відновлюваних джерел. Подальше зростання «зеленої» генерації може ще більше зменшити залежність Європи від імпортного газу. Проте для повноцінного переходу потрібні додаткові потужності накопичення енергії, розвиток мереж та інші механізми балансування.