Російський зерновий експорт впав до мінімуму з 2010 року: що відбувається
Росія не може вивезти новий урожай зерна через порушену портову логістику. Експорт обвалився у 2,5 раза, а всередині країни ціни на пшеницю впали більш ніж на 40%.
Серпневий експорт російського зерна скоротився у 2,5 раза порівняно з минулим роком — до 1,4 млн тонн за перші три тижні. Постачання пшениці за кордон упало ще відчутніше — у 2,6 раза.
У вересні ситуація може погіршитися ще більше: очікується, що вивезення пшениці скоротиться на 52–62% і становитиме лише 1,8–2,3 млн тонн. Це буде найнижчий показник із 2010 року.
Через неможливість швидко відвантажити продукцію зерно накопичується всередині країни. Надлишок пропозиції тисне на внутрішні ціни: лише за тиждень пшениця, ячмінь, соняшник і соя подешевшали на 3,3–8,5%. А порівняно з минулим роком падіння перевищило 40%.
У Ростовській області, яка дає майже 10% російського врожаю, 28 серпня запровадили режим надзвичайної ситуації через проблеми з експортом. Кремль намагається підтримати аграріїв державними закупівлями, пільговими кредитами та субсидіями, але це не вирішує головної проблеми.
До 70% російського зерна зазвичай проходило через південні порти Азово-Чорноморського басейну. Альтернативна інфраструктура не здатна прийняти такі обсяги: перевезення до Балтійського моря додає $30–50 за тонну, що робить експорт майже збитковим.
Фінансові наслідки вже відчув один із найбільших агрохолдингів РФ — «Русагро». За перше півріччя його чистий прибуток скоротився на 99% — з 4,8 млрд до 55,88 млн рублів. Щоправда, у компанії пояснюють, що основний удар припав на м'ясний напрям через низькі ціни та зупинку свинокомплексів у прикордонних регіонах.
За оцінками розвідки, запропоновані Кремлем заходи не усунуть корінь кризи: «Держава фактично платить за те, щоб зерно залишалося на складах. Пільгові кредити не створять попиту, субсидії не збільшать пропускну спроможність портів, а дешеві гроші не замінять зламану логістику».
