Нью-Йорк, Лондон, Париж: де у світі найкраще заробляти у 2026 році

У щорічному рейтингу Global Cities Index за 2026 рік перші 78 місць зі 100 дісталися містам Європи та Північної Америки. Очолив список Нью-Йорк, за ним розташувалися Лондон і Париж. Загалом у сотню потрапили 44 європейські міста, 30 американських та 4 канадські.

Рейтинг оцінює міста за п'ятьма критеріями: економіка, людський капітал, якість життя, довкілля та управління. Директор міських служб Oxford Economics Ліам Сайдс пояснює різницю між регіонами так: «У США саме високі показники в категоріях „Економіка“ та „Людський капітал“ забезпечують першість. В Європі, навпаки, спостерігається абсолютна перевага за якістю життя, станом довкілля та якістю державного управління».

До першої десятки також увійшли Сіетл, Сан-Франциско, Бостон і Сан-Хосе, а з європейських міст — Дублін (6-те місце) та Цюрих (10-те). Нью-Йорк має максимальний економічний бал у світі, а Лос-Анджелес зумів поєднати потужну економіку з високою якістю життя. Париж отримав найкращі бали за комфортом середовища, а Осло — найвищий у світі бал за ефективність управління серед міст Європи та Америки.

Лондон став головним винятком для Європи: він перший у світі за людським капіталом завдяки університетам і концентрації бізнесу, але за якістю життя опинився лише на 77-му місці. Аналітики Oxford Economics зазначають: «Спільною проблемою для обидвох регіональних лідерів залишається житлова криза. Лондон, Дублін і Нью-Йорк продовжують потерпати від високих цін на нерухомість». Саме тому дешевші міста переманюють кадри — зокрема французька Тулуза вабить фахівців із Парижа помірними цінами на житло та м'яким кліматом.

Найбільший стрибок у Європі зробила Варшава — одразу на 109 позицій, до 61-го місця. Дублін піднявся на 7 сходинок і став шостим. Стамбул додав 42 позиції (64-те місце), Мадрид вийшов на 30-те, Брюссель — на 25-те. Натомість Франкфурт опустився на 63-тє місце, Рим втратив 8 позицій (119-те), а Лісабон обвалився на 44 сходинки — до 148-го.

Аналітики називають п'ять європейських міст із найшвидшими темпами розвитку. Варшава перетворилася на головний фінансовий та технологічний хаб Центральної та Східної Європи: її ВВП зростатиме на 3% на рік — удвічі швидше за середньоєвропейський показник, а за середнім доходом на душу населення за паритетом купівельної спроможності вона вже обігнала Париж. Вільнюс, за прогнозами, піде шляхом Варшави, а Таллінн матиме найсильніше зростання ВВП серед міст ЄС завдяки впровадженню штучного інтелекту. Ейндховен із його хабом Brainport, де понад 5000 високотехнологічних компаній працюють у сфері напівпровідників та ШІ, готується до найпотужнішого промислового зростання в Європі до 2030 року. Манчестер випереджає інші британські міста за темпами зростання ВВП і за 25 років створить більше робочих місць у фінансах, ніж Париж чи Берлін. Тулуза з центрами Airbus і Thales зростає завдяки оборонним витратам і припливу кадрів.

Бум штучного інтелекту перекроює карту багатства й в Азії. Тайбей завдяки TSMC піднявся на 12 позицій — до 48-го місця. Куала-Лумпур посів 65-те завдяки дата-центрам, а Шеньчжень, де розташовані штаб-квартири Huawei, Tencent і BYD, — 93-тє. За прогнозами Oxford Economics, до 2050 року частка світового ВВП, яку генеруватимуть міста Китаю та Індії, перевищить показники всієї Європи. Економіка Шанхаю вже наступного року обжене Сан-Франциско, хоча на початку століття становила лише чверть від його розміру, а економіка в'єтнамського Хошиміна до 2050 року сягне масштабів сучасного Берліна.