Органіка у Львові: як сміття перетворюють на добриво для міських клумб і полів

У Львові до 60% відходів у контейнерах для змішаного сміття становить органіка. Саме вона створює найбільше проблем на полігонах: через вологу запускаються процеси бродіння, утворюється фільтрат, який може забруднювати ґрунти та водойми. Очищення цієї рідини потребує дорогого обладнання та ресурсів.

Щоб цього уникнути, у місті встановили окремі коричневі контейнери з вентиляцією для біовідходів. Туди можна викидати залишки овочів і фруктів, тісто, насіння, дрібні рослинні рештки. А от м'ясо, риба, кістки та молочні продукти до органіки не належать.

Зібрану органіку везуть на станцію компостування, яка запрацювала у Львові 2020 року — першою в Україні. За два-три місяці відходи перетворюються на однорідну масу, схожу на торф. Усередині буртів температура сягає 70 градусів, тому процес розкладання відбувається природно, без хімії.

Готовий компост використовують для відновлення ґрунтів у парках, скверах, на клумбах і в сільському господарстві. Якщо органіка чиста, з неї роблять якісне добриво, а якщо з домішками — технічний компост для газонів і рекультивації. Придбати підживку можуть і звичайні мешканці: тонна коштує 309 гривень, тож пара мішків обійдеться у 30–40 гривень.

Попри прогрес, помилки трапляються. Найчастіше львів'яни викидають органіку в поліетиленових пакетах, які не розкладаються. Фахівці радять висипати відходи в бак, а пакет класти окремо або використовувати біорозкладні. За 2025 рік на станцію надійшло близько 8,5 тисячі тонн біовідходів, з яких виготовили 1 355 тонн компосту. А за весь час роботи підприємства перероблено понад 42 тисячі тонн органіки.