Новий Трудовий кодекс: як можуть змінитися зарплати українців

У проєкті нового Трудового кодексу зібрали чимало новацій щодо оплати праці. Головна — інший підхід до мінімальної зарплати. Зараз її розмір прописують у законі про Держбюджет, і вона не може бути нижчою за прожитковий мінімум для працездатних. Натомість пропонують рахувати мінімалку як відсоток від середньомісячної зарплати в Україні за видами економічної діяльності. Братимуть показник станом на 1 січня року, що передує року встановлення. Конкретний відсоток визначатиме Кабмін. Державною соціальною гарантією мінімалка залишиться, а от як розрахункову величину для окладів та інших виплат її використовувати перестануть.

Ще одна зміна — розширення переліку виплат, які не враховують, аби дотягнути зарплату до гарантованого мінімуму. До нього хочуть додати оплату нічних змін, понаднормових, роботи у вихідні та свята, доплати за шкідливі й небезпечні умови, за роз'їзний характер роботи, премії до свят і ювілеїв, доплати за суміщення професій чи виконання обов'язків відсутнього колеги, а також компенсацію за затримку виплат. Якщо це ухвалять, роботодавцям доведеться переглянути структуру зарплати та розрахунки.

Систему оплати праці пропонують прописувати детальніше: враховувати складність роботи, кваліфікацію працівника, профстандарти, а якщо їх немає — кваліфікаційні характеристики. Закріплювати все це мають у колективному договорі, а за його відсутності — у локальному акті після консультацій із представниками працівників. Окремий розділ присвячений рівній оплаті: за рівнозначну чи рівноцінну роботу чоловікам і жінкам платитимуть однаково, а рівноцінність визначатимуть за кваліфікацією, обов'язками, характером завдань, відповідальністю та умовами праці.

Більше деталей обіцяють і в розрахункових листках. При кожній виплаті працівник має бачити загальну нараховану суму з розшифруванням за видами виплат, розміри та підстави відрахувань, суму до виплати, а також сплачені податки й збори. Роботодавець зобов'язаний вести повний і достовірний облік виконаної роботи та витрат на оплату праці.

Зарплата має стати першочерговим платежем. Якщо є борг перед працівниками, інші платежі до бюджетів і держфондів не проводитимуть — виняток лише для єдиного соціального внеску. А про затримку виплат понад 30 днів доведеться повідомляти орган, що наглядає за дотриманням трудового законодавства. Правило про дві виплати на місяць лишається: інтервал між ними — не більше 16 календарних днів, а гроші мають бути не пізніше семи днів після завершення періоду, за який нарахована зарплата. Якщо дата виплати — вихідний чи свято, гроші видають напередодні.

Односторонньо змінити зарплату стане складніше: за загальним правилом зміни системи, форми чи розміру оплати погоджують між працівником і роботодавцем. Якщо ж роботодавець наполягає через економічні, технологічні, структурні чи організаційні причини, а працівник не згоден, діятиме спеціальна процедура — у визначених випадках аж до припинення трудового договору. До того моменту за працівником зберігаються попередні умови.

В Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради зазначають, що після ухвалення кодексу роботодавцям доведеться переглянути систему оплати праці, колективні договори, локальні документи про оплату й преміювання, штатні розписи та оклади. Водночас базові державні гарантії зберігаються: своєчасна й повна оплата, індексація, спеціальні гарантії за нічну, понаднормову роботу та працю у вихідні й свята. Утім, усе це поки проєкт — правила можуть змінитися під час розгляду, а запрацюють вони лише після ухвалення та набрання чинності.