Іран робить ставку на виснаження: як Тегеран тисне на США через Ормуз

Іран розраховує переграти США на витривалість, перетворивши морські маршрути та енергетичну інфраструктуру Близького Сходу на важіль тиску. Замість прямого військового зіткнення Тегеран обрав стратегію обережної ескалації: щотижня додає нові цілі, нову зброю чи нову географію, поступово підвищуючи ціну конфлікту.

«Їхня головна перевага полягає не в тому, що вони можуть завдати шкоди Америці чи Ізраїлю, а в тому, що вони можуть завдати шкоди країнам регіону та світовій економіці», — пояснює Майкл Найтс із Вашингтонського інституту.

Продемонструвавши здатність блокувати Ормузьку протоку, через яку проходить близько п'ятої частини світової нафти, Іран тепер погрожує й іншим вузьким проходам — від Червоного моря до енергетичних об'єктів Саудівської Аравії. Командири Корпусу вартових Ісламської революції переконані, що можуть отримати більше, особливо з огляду на небажання Дональда Трампа вплутуватися в новий конфлікт перед проміжними виборами.

«Іранці вірять, що, розширивши війну та посиливши тиск, Трамп зрештою поступиться. Трамп вважає, що може завдати іранцям сильного удару та змусити їх сісти за стіл переговорів, але вони не піддадуться», — зазначає посадовець із країни Перської затоки.

Тегеран зробив висновок, що попередні спроби гнучкості лише посилювали тиск США, тож перед будь-якими переговорами потрібні важелі впливу. У центрі суперечки — майбутнє управління Ормузькою протокою: Іран хоче адміністративну владу та плату за прохід, тоді як Вашингтон наполягає на статусі вільного міжнародного водного шляху.

Наслідки стратегії вже видно: регіональні держави, зокрема Саудівська Аравія, формують оборонні коаліції для супроводу суден, а не для протистояння Ірану. Це гра на виснаження — Тегеран сподівається, що коаліція на чолі зі США втомиться від постійних перебоїв у торгівлі швидше, ніж Іран від економічного тиску.

Аналітики припускають, що вихід може полягати в компромісі, який дозволить обом сторонам зберегти обличчя, але шлях до нього буде складним. Поки що обидві сторони лише нарощують ставки, ризикуючи перетворити гру на важелі впливу на конфлікт, який ніхто не зможе контролювати.