Онлайн-школа по-українськи: як працює дистанційка і що з вимогами до учнів

Міністерство освіти і науки визначило правила, за якими школи можуть переводити навчання в онлайн. Головна мета — щоб українські діти мали доступ до освіти незалежно від того, де вони зараз перебувають: вдома, в евакуації чи за кордоном.

Заняття можуть проходити у двох форматах: синхронному — коли вчитель і учні спілкуються наживо через Zoom чи Google Meet, та асинхронному — коли діти самостійно працюють із матеріалами та завданнями в LMS-системах. Тривалість безперервної роботи за екраном на одному уроці обмежена санітарними нормами — зазвичай це 20–30 хвилин залежно від віку.

У дистанційних класах учнів може бути від 10 до 20. Меншу кількість дозволено встановлювати на прифронтових, окупованих територіях та в селах, а також в інших населених пунктах — до 15. Школа може організувати дистанційне навчання навіть якщо в ній немає всіх паралелей. Головне, щоб в одному класі всі навчалися за однією програмою.

Від учнів на онлайн-заняттях можуть вимагати дотримання розкладу, справжнє фото та ім'я з прізвищем в акаунті. Під час пояснення вчителя мікрофон потрібно вимикати, а камеру бажано тримати увімкненою — так краще взаємодіяти з педагогом.

Діти, які перебувають за кордоном і відвідують місцеву школу, можуть паралельно вивчати українознавчий компонент дистанційно — це приблизно 5–8 годин на тиждень. Якщо дитина не ходить до школи в країні перебування, вона може повністю навчатися української освіти онлайн, а також обрати сімейну форму чи екстернат.

Для дітей на тимчасово окупованих територіях передбачений педагогічний патронаж — індивідуальне навчання з урахуванням потреб дитини та безпекової ситуації. Учні, які виїхали з зон бойових дій, можуть залишатися у своїй школі та навчатися дистанційно, без переведення до іншого закладу.

У вишах формат навчання залежить від безпекової ситуації та рішення закладу. Найчастіше використовують змішану модель: лекції — онлайн, практичні та лабораторні — очно, якщо є укриття. Щонайменше 72 українські університети мають ліцензію на дистанційну форму. МОН також планує створити кадровий резерв для вчителів, які можуть втратити навантаження, а з 1 вересня 2026 року зарплати педагогів підвищать на 20%.