Не кількістю, а системою: 5 принципів Третього армійського корпусу, які тримають фронт

Економіка, культура та дипломатія — важливі опори держави, але вони нічого не варті, якщо фронт не втримається. Незалежність виборюється на полі бою, і противник має бачити не лише нашу стійкість, а й здатність наступати.

У війні на виснаження Україна не може прямо змагатися з ворогом у кількості людей чи техніки. Тому єдиний шлях — асиметрія: дешевші, гнучкіші та масовіші засоби, як-от робототехніка, дрони та радіоелектронна розвідка. Але це працює лише в комплексі з новою системою управління.

Перший принцип — технологічність. Дрони й роботи не замінять піхоту на позиціях, але радикально зменшать її присутність на лінії вогню. Головне — об'єднати розвідку, ударні БПЛА та наземні платформи в єдину систему: виявив ціль — знищив, логістику везуть роботи. Щоправда, чим більше техніки, тим більше потрібно кваліфікованих операторів, інженерів та аналітиків.

Другий — децентралізація. Жорстка вертикаль, де командир стежить за всіма планшетами, веде до колапсу. Натомість працює Mission Command: старший ставить мету й дає ресурси, а як її досягти — вирішують підлеглі. У корпусі навіть є посада Battle Captain, який веде бій у реальному часі, звільняючи комбрига для стратегічного планування. Горизонтальні зв'язки дозволяють артилерії, дронам і піхоті домовлятися безпосередньо, не чекаючи погоджень.

Третій — культура After Action Review. Замість пошуку винного після невдачі тут чесно розбирають кожен бій: від молодшого бійця до старшого офіцера, щоб ніхто не боявся говорити правду. Висновки одразу перетворюються на інструкції та програми підготовки.

Четвертий — людоцентричність. HR-служба корпусу працює як у технологічних компаніях: IT-фахівця не відправляють у піхоту, якщо він принесе більше користі в аналітиці чи РЕБ. Людей просувають за здібностями, а не за бюрократичними нормами. Без якісного тилу піхота стає мішенню.

П'ятий — ефективність проти чисельності. Позаштатні групи та лабораторії дозволяють тестувати новації без місяців узгоджень. Уся система працює на одну мету: щоб піхотинець знав — за ним стежать з повітря, вогонь підтримає артилерія, боєприпаси привезе робот, а пораненого евакуюють. «Ми не переграємо ворога кількістю, але повинні перемогти його в розумі, системності та технологічності», — резюмує Горбатенко.