Остання спроба об'єднати Рим: битва, яку вирішив вітер

Наприкінці IV століття Римська імперія фактично розпалася на дві половини. На Сході, у Константинополі, правив Феодосій I — ревний християнин, який мріяв повернути державу під єдину владу. На Заході ж після загадкової смерті імператора Валентиніана II (його, найімовірніше, задушили у власному ліжку) реальну владу захопив франкський полководець Арбоґаст. Аби не дратувати римлян варваром на троні, він посадив на престол маріонетку — колишнього вчителя риторики Євгенія.

Євгеній, хоч і вважався християнином, почав загравати з язичницькою аристократією, і в Римі знову запалали вівтарі старих богів. Для Феодосія це стало ідеальним приводом для війни — він оголосив похід на Захід як священну битву проти узурпаторів і єретиків.

На початку вересня 394 року величезна східна армія підійшла до Альп. Феодосій вів різношерсте військо: римські легіони крокували поруч із десятками тисяч готських найманців, якими командував молодий Аларіх — той самий, що через 16 років пограбує Рим. Арбоґаст чекав на супротивника у вузькій долині річки Фригід (сучасна Віпава у Словенії), розташувавши війська на висотах.

5 вересня почалася кривава січа. Феодосій кинув готів Аларіха у лобову атаку на укріплені позиції — за свідченнями сучасників, того дня полягло близько 10 тисяч варварів, але західні легіони стояли непорушно. Увечері імператор відступив, і його табір охопив відчай: полководці радили повертатися на Схід. Проте Феодосій зачинився у наметі й провів ніч у молитвах.

Вранці 6 вересня сталося те, що сучасна метеорологія називає борою, — з гір зірвався штормовий північно-східний вітер ураганної сили. Він бив просто в обличчя воїнам Заходу, здіймав хмари пилу, засліплював їх. Стріли та списи, випущені проти вітру, падали, не долітаючи, а зброя армії Феодосія летіла з подвійною силою. Та головне — психологічний ефект: солдати, які вірили у прикмети, сприйняли бурю як гнів небес. Ряди західного війська здригнулися й зламалися.

Почалася різанина. Євгенія схопили й обезголовили біля ніг Феодосія. Арбоґаст, зрозумівши, що все втрачено, втік у гори, де за кілька днів кинувся на власний меч. Феодосій I став останнім імператором, який об'єднав під своєю владою всю Римську імперію — від Євфрату до Британії. Але тріумф тривав недовго: у січні 395 року імператор помер у Медіолані (Мілані), розділивши державу між синами Аркадієм та Гонорієм. Дві половини античного світу більше ніколи не з'єдналися.