«Трясця», «грець», «пек» і «пранці»: що криється за звичними лайками

Сьогодні «трясця», «грець», «пек» і «пранці» звучать радше жартівливо, ніж образливо. Але наші пращури вкладали в них цілком конкретний зміст — страх перед недугами та потойбічними силами.

«Трясця» походить від дієслова «трясти» — так називали гарячку з ознобом, зокрема малярію. У фольклорі цю хворобу навіть уявляли як істоту, яку замовляли, щоб вона відчепилася. Тому «трясця б тебе взяла» — це побажання захворіти.

«Грець» не має стосунку до Греції. Так називали раптову хворобу з судомами — апоплексію або інсульт. Коли людину «грець узяв», вона могла впасти й втратити свідомість.

«Пек» — скорочена форма від «пекло». Вислови «бодай тебе пек узяв» або «іди до пека» буквально означали побажання опинитися в пеклі. Подібні вигуки є й в інших слов'янських мовах.

«Пранці» — одна з найважчих хвороб минулого, сифіліс. Назва прийшла через польську з німецької, де хворобу називали «французькою». «Щоб тебе пранці взяли» — це побажання заразитися невиліковною недугою.

«Шляк» походить від німецького Schlag («удар»). У давнину так називали інсульт або параліч. Звідси й «шляк би тебе трафив» — «хай тебе вразить удар».

Чому саме хвороби стали лайкою? Наші предки не знали причин недуг і вважали їх карою або дією нечистої сили. Назви найстрашніших хвороб перетворилися на прокльони, а згодом — на звичні емоційні вигуки, втративши первісний сенс, але залишившись частиною культурної спадщини.