К КраїнаНовини України щогодини

«Трясця», «грець», «пек» і «пранці»: що криється за звичними лайками

·630 слівредакція
«Трясця», «грець», «пек» і «пранці»: що криється за звичними лайками

Коли ми кажемо «трясця тобі» чи «грець узяв», то навіть не підозрюємо, що колись ці слова були прямими побажаннями тяжкої хвороби. Розповідаємо, що насправді означають звичні українські прокльони.

Сьогодні «трясця», «грець», «пек» і «пранці» звучать радше жартівливо, ніж образливо. Але наші пращури вкладали в них цілком конкретний зміст — страх перед недугами та потойбічними силами.

«Трясця» походить від дієслова «трясти» — так називали гарячку з ознобом, зокрема малярію. У фольклорі цю хворобу навіть уявляли як істоту, яку замовляли, щоб вона відчепилася. Тому «трясця б тебе взяла» — це побажання захворіти.

«Грець» не має стосунку до Греції. Так називали раптову хворобу з судомами — апоплексію або інсульт. Коли людину «грець узяв», вона могла впасти й втратити свідомість.

«Пек» — скорочена форма від «пекло». Вислови «бодай тебе пек узяв» або «іди до пека» буквально означали побажання опинитися в пеклі. Подібні вигуки є й в інших слов'янських мовах.

«Пранці» — одна з найважчих хвороб минулого, сифіліс. Назва прийшла через польську з німецької, де хворобу називали «французькою». «Щоб тебе пранці взяли» — це побажання заразитися невиліковною недугою.

«Шляк» походить від німецького Schlag («удар»). У давнину так називали інсульт або параліч. Звідси й «шляк би тебе трафив» — «хай тебе вразить удар».

Чому саме хвороби стали лайкою? Наші предки не знали причин недуг і вважали їх карою або дією нечистої сили. Назви найстрашніших хвороб перетворилися на прокльони, а згодом — на звичні емоційні вигуки, втративши первісний сенс, але залишившись частиною культурної спадщини.

Читайте також