Жданов про виїзд з Донецька: поїхали в шортах і нічого не взяли

За словами актора, перші місяці окупації в місті не виглядали загрозливо. «На той момент просто не було команди «фас». Не було такого, що вони одразу почали сильно проявлятися. Навпаки, спочатку агітували: «Ми хороші, добрі». Все почалося ще в лютому, а ми пробули в Донецьку до травня. Чи боялися? Якось не було цього. Вони тоді особливо себе не показували – усе було так лайтово, спокійно. Пізніше вже стало інакше», – розповів Жданов.

Виїжджаючи, він майже нічого не забрав із собою. «Ні, не думаю. Наша квартира? Ну і що? Не тягне мене туди. Я взагалі не прив’язуюся до речей. Ну що, буду за курточкою якоюсь сумувати? Я вже виріс із неї. Хоча коли ми звідти їхали, то майже нічого й не взяли. Поїхали в шортах – от і все», – згадує артист.

Зв’язки з донецькими знайомими теж не збереглися. «Ні, не залишилися. Ні з ким звідти не спілкуюся. Так вийшло – розійшлися, якось розсипалося все. Клуб за інтересами, чи що… Ті, хто вважав за потрібне виїхати, виїхали», – каже він.

За Донецьком Жданов не сумує, хоч і зізнається, що дивитися на те, що там відбувається, боляче. Своїм місцем сили він називає Херсонщину, де народився й виріс і багато років працював у Херсонському музично-драматичному театрі імені Миколи Куліша. «А Донецьк… Він не встиг стати для мене рідним. Хоча у плані творчості – там було все, багато чого зробили, пережили», – підсумував актор.