Відстрочка через Резерв+: чому законне право не завжди означає можливість оформити

Адвокатка Дар'я Тарасенко розповіла, що оформити відстрочку можна двома шляхами: через застосунок Резерв+ або особисто через ЦНАП. Проблема в тому, що онлайн-сервіс підтримує не всі підстави, і часом система просто не бачить потрібних даних у реєстрах.

Наприклад, якщо багатодітний батько має дитину, народжену за кордоном, і в українських реєстрах немає запису про неї, Резерв+ може не врахувати всіх дітей. Тоді доведеться особисто йти до ЦНАПу з паперовими документами.

Для чоловіків за кордоном це особливо болісно: щоб подати заяву, треба повернутися в Україну, залишивши роботу, і при цьому ризикувати перевіркою військово-облікових документів. Не легше й тим, хто постійно доглядає за хворою людиною і фізично не може залишити її навіть на кілька годин.

Тарасенко зауважила: логічним рішенням було б дозволити подавати документи через представника за довіреністю. Але чинні правила такого механізму не передбачають. Тож саме спосіб подання, а не наявність підстав, стає головним бар'єром.

Юристка наголошує: виникає розрив між правом і можливістю його реалізувати. Людина відповідає всім вимогам закону, але не має доступу до механізму оформлення. І ця ситуація ускладнюється ще й тим, що з 5 серпня 2026 року чоловікам, які виїжджають з України, для отримання тимчасового захисту в ЄС треба буде підтверджувати виконання військових обов'язків — і дані з Резерв+ тут теж відіграють роль.