«Що йому смакувало — те і робимо для війська»: ветеран з Вінниці з дружиною готують для захисників

Юрій пішов захищати країну взимку 2023 року. Служив стрільцем на Донеччині та Луганщині. У травні 2024-го в селі Терни на Донеччині, коли підносив боєприпаси побратимам, його групу помітив російський дрон.

«Тут же почався масований обстріл і артою, і мінометами. Й осколок залетів у ногу. Оскільки ми далеко відійшли від наших позицій, то довго добиралися до найближчих окопів, а до евака — півтора кілометра. І не давали вийти з поля бою годин шість. І так вийшло, що нога вже була з зараженою кров'ю», — розповів Юрій.

Після поранення були місяці лікування, протезування та реабілітації. Частину осколка, яку лікарі дістали з ноги, чоловік зберігає як нагадування про другий шанс. Нині він допомагає місцевому волонтерському центру і навчився знову керувати автомобілем.

«Важлива дуже підтримка сім'ї. Дружина з цією кухнею мене витягує, щоб не було депресії. Кермую на автоматі, то просто ноги навхрест ставлю, без переобладнання. І волонтерку вожу, і за продуктами, і на річку», — поділився ветеран.

На кухні Юрій вправляється самотужки: частину справ робить сидячи в кріслі колісному, а коли треба — стоїть на одній нозі. Перець він готує та консервує в банки сам, інколи допомагає дружина. Саме вона, коли чоловік воював, передавала йому цю приправу на фронт — побратими додавали її до їжі, щоб зігрітися взимку.

«Це страва номер один до всього: до борщів, до картоплі на хліб. Дякували і просили, щоб по можливості передавала ще і якомога більше», — згадує Юрій.

За словами Юлії, у рецепті кілограм гострого перцю, але вони ділять його навпіл і додають солодкий. На кілограм гострого перцю — кілограм цукру і пляшка оцту, варять від 40 хвилин до години. Розкладають у маленькі баночки, щоб бійцям було зручно.

Родина готує не лише соус: мариновані огірки, салати, квашену капусту, яблука, часникову намазку та енергетичні батончики. «От що йому смакувало — те і робимо для війська», — каже Юлія.

«Бачачи, як працює кухня, там дружина працює з ранку до вечора, то мені соромно навіть сидіти просто так. І навіть я без ноги, але все одно я допомагаю хоч так», — додає Юрій.

Аби відволіктися від новин, ветеран просить дружину зіграти на бандурі — любов до музики поєднала їх ще в шкільні роки. «Звук бандури — це неперевершено, це релакс. Воно відволікає дуже добре», — розповіла Юлія. Родина просить небайдужих підтримати їх донатами або овочами та банками.