Вейпи в Україні: хто ними користується і які міфи розвінчало дослідження

Всеукраїнська асоціація ринку електронних сигарет (ВАРЕС) разом з аналітичною компанією Pro-Consulting провела перше комплексне дослідження ринку електронних сигарет в Україні. Дані зібрали під час пресконференції, де представили результати.

Виявилося, що образ вейпера-підлітка не відповідає дійсності. Середній вік споживача — 30 років, а не 18-22. Крім того, 70% опитаних до переходу на електронні сигарети вже мали досвід куріння традиційних. Тобто вейпи частіше є альтернативою, а не першим кроком у нікотиновій залежності.

Також дослідження спростувало міф про домінування одноразових електронних сигарет. Ними користуються лише 18% споживачів, тоді як 82% віддають перевагу багаторазовим пристроям. Саме цей сегмент має великий потенціал для податкових надходжень, але держава не веде його окремого обліку, тож реальні обсяги ринку і його податковий потенціал залишаються невідомими.

Щодо каналів продажу, то 70% споживачів купують рідину у фізичних магазинах. На маркетплейси припадає лише 10%, на сайти — 9%, а на Telegram та Instagram — 8% і 3% відповідно. Це свідчить про розвинений офлайн-ринок, тому державна політика має зосередитися на легалізації та контролі саме фізичної роздрібної мережі.

Якщо продукція подорожчає, 73% споживачів шукатимуть дешевші варіанти, скоротять споживання або перейдуть на інші продукти. Лише 27% готові платити більше. Це створює ризик перетікання попиту до нелегальних продавців, які вже домінують на ринку, що призведе до подальшої тінізації та втрат бюджету.

Смак — головний критерій вибору рідини для 85% користувачів, якість важлива для 64%. Якщо заборонити фруктові та солодкі смаки, більшість не відмовиться від вейпів: 43% шукатимуть альтернативні канали придбання, що знову ж таки штовхає їх у тінь.

Голова ВАРЕС Андрій Соломін наголосив, що ці дані мають враховуватися при формуванні регуляторної політики. За його словами, у 2025 році та першому півріччі 2026 року компанії-члени асоціації сплатили 176,62 млн грн податків та інших обов'язкових платежів. Водночас розрахунки ВАРЕС показують: лише за перший рік детінізації галузі бюджет може отримати до 3,82 млрд грн. Тому регулювання має бути спрямоване на збільшення легального сегмента та контроль обігу нікотиновмісних компонентів.