Україна програє Казахстану й Узбекистану у державно-приватному партнерстві

Упродовж останніх шести років в Україні уклали лише 13 нових договорів публічно-приватного партнерства (ППП). Майже всі інші з близько 200 угод, які є в звітності, датуються початком 2000-х. Станом на 1 січня 2026 року 60% договорів (114) не виконувалися, 57 припинили або завершили, ще 11 призупинили через війну. У підсумку реально реалізували лише 19 проєктів.

Для порівняння: у Казахстані з 2015 року запустили 1257 договорів ДПП на $7,1 млрд — найбільше в освіті (712), енергетиці (169) та медицині (122). Узбекистан із 2019 року має 2798 угод на $31,1 млрд, зокрема 1850 мікропроєктів. Пріоритети — освіта (316), будівництво (99), культура (85). В Україні закон про ППП ухвалили ще 2010-го.

Експертка Ірина Запатріна, доктор економічних наук, засновниця Академії публічно-приватного партнерства, каже, що українське законодавство має дублювання норм у законах про ППП і концесію, але загалом воно чітке й відповідає світовим практикам. Головна біда — досі не ухвалено жодного підзаконного акта, хоча закон відводив на це три місяці, які вже майже вийшли. Йдеться про 14 постанов Кабміну та п'ять наказів Мінекономіки. Жоден із цих документів не виносили на публічне обговорення.