Гроші в тумбочці скінчилися: як удари по складах впливають на економіку РФ

Знову тривога, знову палає склад. У таких моментах легко піддатися емоціям і замінити аналітику позицією. Але це погано для прийняття рішень.

Можна, звісно, сказати, що росіяни й раніше били по наших складах, тож наші удари по Wildberries і Ozon нічого не змінюють. Але це не так. Раніше склади були для РФ супутніми цілями, тепер вони стали пріоритетними. Втрати бізнесу зросли на порядок. Те саме з портами. Це треба визнати, навіть якщо вже нічого не змінити.

Але чи є це свідомою стратегією? Питання відкрите. Бо втрати від ударів по нашій і російській економіці неспівставні: економіка РФ у 10 разів більша, тож однакова втрата об'єкта б'є по нас у 10 разів сильніше. До того ж, кількість російських ракет і дронів не змінюється — вони просто переносять удари з одного об'єкта на інший. Можливо, палаючий склад рятує від удару щось важливіше для фронту. Тоді це хороший розмін, хоч власникам складів так не здається.

Головне — Україна виживає за рахунок підтримки партнерів. Ці гроші живлять економіку, створюють платоспроможний попит, на який реагує бізнес. Поки гроші є — дефіцитів не буде. У Росії ж підтримки немає, тож вона не може компенсувати навіть менші втрати. Війна на виснаження: у нас може виснажитися людський капітал, у РФ — економіка.

Прямий ефект від ударів по складах — близько 0,3% ВВП РФ. Хвилі банкрутств не буде: Центробанк РФ згладжує удар через друкарський верстат. Але сам процес уже пішов — гроші в тумбочці скінчилися. І головне тут — когнітивна війна. Настрої росіян погіршуються, що призводить до відтоку капіталу та зниження інвестицій. Чи доєдналися до цього пожежі складів — невідомо. Але якщо російські удари виглядають емоційною реакцією, це завжди програшна стратегія. Питання лише в тому, чи наші удари — продумана стратегія, а не яскрава ідея для позитивних емоцій виборців.