Шкільний словник: як правильно українською про зошити, гумки та розклад
Початок навчального року — чудова нагода перевірити не лише рюкзак зі шкільним приладдям, а й власне мовлення. Бо навіть з новеньким портфелем можна спіткнутися на застарілому «распісаніє» чи «тетрадь».
Українська мова має власні, милозвучні відповідники для всього шкільного лексикону. Тож давайте наведемо лад у словнику перед 1 вересня — і з'ясуємо, як правильно казати про найзвичніші речі.
Почнімо з найпоширеніших помилок. Замість «учітєльніца» кажемо «учителька» або «вчителька» — обидва варіанти нормативні. «Доска» перетворюється на «дошку», а «распісаніє» — на «розклад уроків» чи «розклад занять». «Днєвнік» має прозорий український відповідник — «щоденник», адже це книжечка для записів про кожен день.
Не менш важливо правильно називати канцелярське приладдя. «Тетрадь» — це «зошит», «ластік» — «гумка» або «гумка для стирання», «цвєтні карандаші» — «кольорові олівці», а «цвєтна бумага» — «кольоровий папір». Також варто запам'ятати: «краски» — це «фарби», «кісточки» — «пензлики», «угольнік» — «косинець», а «учєбнік» — «підручник».
Цікаво, що слово «канцелярія» цілком нормативне — так називають відділ установи, що займається діловодством. А от «канцтовари» — це скорочення від «канцелярські товари», яке активно вживають у побуті. У нейтральному мовленні краще казати «канцелярське приладдя» або «канцелярські товари».
І ще кілька шкільних слів, де часто помиляються: «домашнє заданіє» — це «домашнє завдання», «директорша» — «директорка», а свято 1 вересня українською називають Першим дзвоником. Тож перед початком навчання варто перевірити не лише портфель, а й мовний багаж — новий навчальний рік чудово підходить для чистої української.
