«Скринька надії» у Харкові: як передати лист військовополоненому

Акцію на підтримку полонених запустили у комунальному закладі «Ветеранський простір “Пліч-о-пліч”» Харківської обласної ради. Скриньку встановили, аби рідні могли надіслати звістку тим, хто зараз у неволі або про кого немає жодної інформації. Проте перед тим, як лист поїде адресату, його ретельно перевірять.

Як розповів керівник закладу Ігор Шишко, листи російській стороні передає Офіс омбудсмана. Тож вони мають бути написані російською мовою. Зміст — лише загальні фрази без конкретики: що всі живі, здорові, що все гаразд. Можна згадувати дітей, онуків, рідних, але жодних деталей про військові події. Перевіряти скриньку планують приблизно щотижня.

Ініціатива покликана допомогти не лише родинам полонених, а й тим, хто розшукує зниклих безвісти. За словами Ігоря Шишка, росіяни часто не повідомляють про українських бранців, зокрема про тих, хто помер у полоні, намагаючись приховати свої злочини. Під час обмінів у 30–40% випадків саме звільнені військові дають інформацію про людей, які раніше вважалися зниклими або навіть загиблими.

Практика листування з полоненими триває ще з початку повномасштабного вторгнення. Представниця уповноваженого Верховної Ради з прав людини на Харківщині Олена Сібільова зазначила, що листи передають навіть тоді, коли Міжнародний комітет Червоного Хреста не підтвердив факт перебування людини в полоні. Водночас буває, що послання повертаються з позначкою «адресат не знайдений».

Рідним радять не писати занадто часто — оптимально раз на квартал або раз на пів року. Навіть попри регулярні обміни, шлях листа до адресата може зайняти кілька місяців.