Продавав старий смартфон — втратив усі заощадження: як працює схема з «псевдопокупцем»
Мешканець Львівщини хотів вигідно продати вживаний телефон, а натомість залишився без грошей на картці. У поліції розповіли, як діють аферисти й на що не можна погоджуватися ні за яких обставин.
Історія почалася буденно: чоловік купив собі новий гаджет, а старий виставив на продаж на популярній платформі оголошень. Невдовзі відгукнувся «покупець» і запропонував переказати гроші прямо на картку — мовляв, так вдасться заощадити на комісії за накладений платіж при доставці поштою. Пропозиція виглядала вигідною, тож продавець погодився.
Далі сценарій різко змінився. Чоловікові зателефонувала інша людина, яка назвалася працівником банку. Незнайомець переконував, що для зарахування коштів «від юридичної особи» потрібно уточнити платіжні дані. У результаті з картки потерпілого зникли всі заощадження.
У кіберполіції пояснюють: у цій схемі шахраї майже завжди працюють у парі. Спочатку «покупець» випитує реквізити картки й домовляється про час нібито переказу. А тоді в ту саму хвилину дзвонить його напарник — «працівник банку» — і наполягає, що для зарахування грошей треба щось зробити: «активувати платіжну картку» або підтвердити операцію. Мета в обох одна — вивідати конфіденційні дані про рахунок.
Щоб не потрапити в таку пастку, варто запам’ятати кілька простих правил. Для отримання переказу покупцеві достатньо знати лише 16-значний номер вашої картки — жодних інших відомостей. Не виконуйте операцій з «верифікації» чи «активації» картки: для зарахування коштів не потрібні ані додаткові дії в застосунку, ані візит до банкомату. Якщо виникли сумніви — телефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки.
Служба безпеки банку ніколи не запитує паролів, PIN-кодів та СМС-кодів. А «покупець», який квапить з оплатою, — привід насторожитися. Не переходьте за сумнівними посиланнями й не «активуйте» фейкові платежі. За даними Кіберполіції України, серед найпоширеніших схем залишаються продаж неіснуючих товарів через підроблені інтернет-магазини з вимогою передоплати, фішингові сайти, що імітують платіжні сервіси та сервіси доставки, а також дзвінки від імені банкірів чи правоохоронців. Безпека ваших грошей починається з вашої ж обачності.
Читайте також
