Санкційні активи: чому держава виграє суди, але не отримує грошей

З 2022 року Міністерство юстиції подало до Вищого антикорупційного суду 80 позовів про стягнення активів підсанкційних осіб. Суд задовольнив 62 повністю і 14 частково, ще чотири справи на розгляді. Здавалося б, держава перемагає. Але з 1487 стягнених активів продано лише 72 — на 5,31 мільйона гривень. Решта 1415 застрягли на балансі Фонду держмайна.

Проблема в тому, що накладати санкції ми навчилися, а виконувати — ні. Ланцюг виглядає так: РНБО ухвалює рішення, Президент вводить його указом, Мін'юст подає позов, ВАКС стягує активи, Фонд держмайна має ними розпоряджатися. Чотири органи — і жоден не відповідає за актив цілком. Як у «Кайдашевій сім'ї»: і Карпо, і Лаврін доводили, що груша їхня, але за неї не відповідав ніхто.

Найнебезпечніший розрив — час між накладенням санкцій і рішенням суду. Поки Мін'юст готує позов, директор заводу, який не під санкціями, може продати обладнання, вивести кошти й оголосити банкрутство. Через роки держава отримує юридичну особу без верстатів і грошей. І ці дії досі не є злочином. Закрити цю прогалину має законопроєкт №12406, який Президент вніс у січні 2025-го. Він уперше описує, що вважається обходом санкцій: переміщення активів, доведення до банкрутства, неправдива інформація. Відповідатимуть не лише підсанкційні особи, а й будь-хто, хто знав про походження майна: директор, покупець, родич. Поріг — 151 400 гривень, окрім товарів військового призначення.

Другий розрив — відсутність процедури дозволів. Коли рахунок заблоковано, незрозуміло, як сплатити податки чи найняти адвоката. В ЄС це регулює окремий орган, в Україні — ніхто, тож банки бояться проводити платежі. Аналітики «Інституту законодавчих ідей» пропонують запровадити дозволи для базових потреб і винятки для податків і судового збору. Також немає звітності: ніхто не знає, скільки активів заблоковано. І немає уповноваженого органу, який би координував усе це.

Третій розрив — управління активами після суду. Автомобіль без гаража за три роки стає металобрухтом, корпоративні права дешевшають. ЄС прямо дозволяє продавати активи ще до конфіскації, якщо вони псуються. Україна цього не робить. Тож 1415 активів «всихають» на балансі. Врятувати ситуацію може голосування за №12406, який Рада ухвалила за основу ще 3 червня 2025-го, але досі не прийняла в цілому. Якщо нічого не змінити, питання «хто має управляти» зникне саме — коли управляти вже буде нічим.