К КраїнаНовини України щогодини

Італійський «генерал» Ванначчі: від елітного спецназу до політичного шторму

·2090 слівредакція
Італійський «генерал» Ванначчі: від елітного спецназу до політичного шторму

Колишній генерал італійського спецназу Роберто Ванначчі стрімко набирає популярність із ультраправою партією, яка вимагає припинити допомогу Україні та повернути російський газ. Хто він і чому його зростання непокоїть Київ?

У червні 2026-го в Римі на установчому з’їзді нової партії Futuro Nazionale («Національне майбутнє») прихильники вітали свого лідера скандуванням «Генерале!». Ним виявився Роберто Ванначчі — відставний військовий, який називає себе генералом навіть після завершення служби. Його риторика повністю військова: прихильники — «військо», програма — «план операції», а компроміси — ознака слабкості. Свою команду він називає «брудною дюжиною», натякаючи на фільм 1967 року про засуджених військових.

За кілька місяців рейтинг партії злетів із 2% до 7%, а членство зросло з 94 до 140 тисяч. Це ще не прем'єрські позиції, але вже достатньо, щоб впливати на майбутню коаліцію на виборах 2027 року. Для України це тривожний сигнал: Ванначчі послідовно вимагає припинити військову допомогу Києву, відновити економічні зв'язки з Москвою і знову купувати російський газ.

Кар'єра Ванначчі — це довга історія успіху в армії. Він служив у десантних і спеціальних підрозділах, командував елітним полком Col Moschin, брав участь у місіях у Сомалі, Руанді, на Балканах, в Афганістані та Іраку. У 2018 році був заступником командувача міжнародної коаліції в Іраку. З 2020 по 2022 рік — військовий аташе посольства Італії в Москві, де застав і стягування військ до українських кордонів, і початок повномасштабного вторгнення.

Скандальну популярність йому принесла книжка Il mondo al contrario («Світ навиворіт»), видана у 2023 році. У ній він писав про «диктатуру меншин», радив геям змиритися з тим, що вони «не нормальні», а темношкіру волейболістку Паолу Егону назвав такою, що не уособлює італійськість. Міністр оборони Гвідо Крозетто назвав це «особистими мареннями», генерала відсторонили від служби на 11 місяців і зменшили зарплату. Але скандал спрацював навпаки: книжку купили майже чверть мільйона людей, а Ванначчі став медійною зіркою.

Його політична програма — це суміш ультраправих ідей: захист «середземноморського патріархату», скасування окремої статті про феміцид, «реміграція» мігрантів, зниження віку кримінальної відповідальності до 12 років, повернення атомної енергетики та вихід із єврозони. Він називає Росію «східною легенею християнства» і не бачить проблеми у фінансуванні його партії з Москви, хоча публічних доказів таких грошей немає.

Потенційний електорат Ванначчі — це здебільшого чоловіки з низькими доходами, робітники й безробітні з малих міст Центру та Півночі. Соціологи кажуть, що до нього перейшли сотні тисяч колишніх виборців «Ліги» та «Братів Італії». Аналітики припускають, що його зліт тримається лише на особистості лідера, але навіть 7% можуть стати вирішальними для формування майбутньої коаліції. Тож Мелоні доведеться обирати: прийняти скандального генерала чи ризикувати втратою правих голосів.

Читайте також