Річки України обміліли до рекорду: що відбувається з водою і чи відновиться течія

Коли посуха затягується, річка на очах перетворюється на вузький потік між оголеними мілинами. З води визирає каміння й піщані коси, а дно, яке зазвичай не побачиш, поступово висихає. У середині вересня Укргідрометцентр зафіксував рівні нижче за історичні мінімуми на окремих ділянках Дністра, Тиси, Західного Бугу та інших річок. Десь маловоддя дійшло до того, що русла пересихають.

«Історичний мінімум» — це найнижчий рівень за весь час спостережень на конкретному посту, і він не означає, що річка обов'язково от-от зупиниться. В одній водоймі за рекордного обміління ще залишається потік, в іншій окремі ділянки вже сухі. Гідрологи розрізняють рівень води та її витрату: перший показник — це висота водної поверхні відносно позначки, другий — скільки води проходить через переріз русла за секунду. Як пояснює Геологічна служба США, цей об'єм залежить і від площі перерізу, і від швидкості течії, тож за самою глибиною силу потоку не визначиш.

Коли води критично мало, частина русла оголюється, і мешканцям річки стає тісно. Мілкі ділянки, пересихаючи, відрізають глибші плеса одне від одного — риба опиняється в замкненому просторі й не може переміститися. У спеку додається брак кисню: тепла вода утримує його менше, ніж холодна, а бактерії під час розкладання органіки витрачають його ще більше. За несприятливого збігу умов риба може загинути раніше, ніж водойма висохне. Саме русло за тривалого маловоддя сильніше заростає рослинністю, а повільна течія сприяє замуленню.

Річка може перестати текти й без того, щоб вода зникла до останньої калюжі. Якщо припливу не вистачає на суцільний потік, вода залишається лише в окремих заглибинах, а між ними поверхнева течія припиняється. При цьому одна ділянка може бути сухою, а інша — проточною, тож нульовий стік на одному посту не означає, що спинилася вся річка. Багато залежить від підземного живлення: навіть без дощу вода надходить крізь дно та береги, і саме завдяки цьому потік тримається між опадами. Коли рівень підземних вод падає, це надходження слабшає, а за певних умов вода з річки починає просочуватися в ґрунт. Тобто видиме обміління може бути наслідком виснаження запасів далеко за межами русла.

В Україні вже зафіксовані обидва стани — і стояча вода, і сухі ділянки. У зведенні на середину вересня відсутність стоку зазначена, зокрема, на Раті, Лузі, Турії, Стоході та Прип'яті біля поста Люб'язь. Пересихають окремі ділянки Стугни на Київщині, Серебрянки на Черкащині та Мокрої Сури на Дніпропетровщині.

Дощі можуть повернути течію, але перша злива посуху не завершує. Вода швидко стікає в русло й піднімає рівень, проте частина її проходить далі, не встигнувши поповнити підземні запаси. Для стійкого відновлення потрібні опади, які просочуються в ґрунт і живлять річку. Після затяжної посухи на це іноді йдуть місяці повторних дощів — тому навіть помітний підйом води після зливи може виявитися коротким: дощовий потік уже минув, а підземного живлення для підтримання течії ще бракує.