Один прийменник у заяві на звільнення — і роки судів: чому «з 1 жовтня» небезпечне

Здавалося б, дрібниця в тексті заяви. Але саме через неї роботодавець і працівник можуть роками з'ясовувати стосунки в судах. Бо від того, як читати прийменник «з», залежить і дата остаточного розрахунку, і те, чи виходити людині на роботу наступного дня.

Показова історія дійшла до Верховного суду. Працівник написав заяву про звільнення за власним бажанням із 1 червня 2019 року. Наказ роботодавець видав 30 травня, а суди встановили: фактично людина працювала до 31 травня включно, і саме від цієї дати рахували остаточний розрахунок.

Потім підприємство змінило позицію і спробувало заднім числом оформити звільнення за прогул без поважної причини від 30 березня. Суд скасував цей наказ. Ключова деталь: факт роботи до 31 травня вже був доведений у попередній справі, тож за ст. 82 ЦПК України ці обставини не переглядали вдруге.

Сам по собі прийменник «з» у заяві не заборонений, і ніхто не зобов'язує роботодавця автоматично переносити дату звільнення на день раніше. Рішення залежить від сукупності обставин — справжнього волевиявлення працівника та того, чи був він на робочому місці після написання заяви.

Щоб не доводити справу до суду, підприємствам варто просити в заявах чітке формулювання без двозначних прийменників — із прямо вказаним останнім днем роботи.