Поросятко розміром із грейпфрут: у Честері народилася рідкісна бабіруса

Маленьку самку назвали Раною. Вона стала п'ятим дитинчам свиноматки на ім'я Матано. Це перші пологи бабіруси в Честерському зоопарку за кілька років, тож появу малятка тут чекали з особливою увагою. Вагітність у цих тварин триває близько п'яти місяців, а в Честері пологи зазвичай відбуваються приблизно на 161-й день.

«Коли вона народилася, вона була крихітною — розміром із грейпфрут, з ніжками. Вона дуже виросла і почувається дуже добре», — розповіла помічниця керівника команди зоопарку Ханна Оуенс.

Бабіруси мешкають лише на кількох індонезійських островах — Сулавесі, Тогіан, Сула та Буру. Через незвичний вигляд їх іноді називають «доісторичними свинями» або «свинооленями». Найбільша особливість — довгі ікла: у самців верхні ікла ростуть крізь морду й загинаються назад. Дорослі особини можуть сягати 90 сантиметрів у довжину, 60 — у висоту та важити до 90 кілограмів. Харчуються вони рослинами, фруктами та дрібними тваринами.

Самки зазвичай народжують лише одне-два поросята, тому популяції відновлюються повільно. У дикій природі бабірусам загрожують африканська чума свиней, вирубування лісів, полювання та конфлікти з людьми. За оцінками, в дикій природі може залишатися близько 10 тисяч особин. Під час досліджень із фотопастками на Сулавесі у 2023–2024 роках цих тварин вдалося зафіксувати лише двічі.

Бабіруси відіграють важливу роль в екосистемах: під час пошуку їжі вони поширюють насіння та сприяють відновленню лісів. «Ми ризикуємо втратити справді унікальний вид, який є важливою частиною культурної та природної спадщини Індонезії», — зазначила спеціалістка з охорони природи Честерського зоопарку Емі Хамфріс. Зоопарк співпрацює з організацією Action Indonesia та індонезійськими партнерами, займаючись моніторингом диких популяцій і розведенням бабірус. Поява Рани — не лише свято, а й привід привернути увагу до виду, який стрімко втрачає чисельність.