Попасна на Черкащині: як релокована громада тримає зв'язок із рідним містом

У Черкасах станом на серпень 2026 року проживає чотири тисячі вимушених переселенців з Луганщини, серед них — 300 з Попасної. Громада, яка мала б святкувати 88-му річницю з моменту заснування, частково релокувалася на Черкащину, де має свою адміністрацію з усіма її функціями.

Попаснянин Ярослав Нестеренко нині живе у Смілі. У Попасній мав своє інтернет-видання «Попасна.City» та був головним редактором місцевої газети «Попаснянський вісник». За його словами, видання мало тираж у понад дві тисячі примірників. Березневий номер 2022-го не вийшов у друк через повномасштабне вторгнення, але його береже в електронному форматі. А ще зберігає останній надрукований екземпляр.

«Це 18 лютого 2022 року, деякі статті опублікували з QR-кодом на відео. У газеті працювала і моя дружина. Тут ми публікували різні новини зі світу, про Україну. А газета була про громаду. Про вторгнення ми, звісно, не думали, коли публікували», — згадує Ярослав.

Російські війська підступали до Попасної з 3 березня 2022-го. За кілька днів місто лишилося без світла, газу та зв'язку. Ярослав документував усе на відео, волонтерив, розвозив гуманітарку та допомагав з евакуацією. Його дружина Аліна розповідає, що виїжджали під обстрілами: «У наш будинок 3 березня прилетів снаряд. Це було дуже гучно, дуже страшно. Коли так виходить — ти відчуваєш себе якоюсь мурахою. Ми там тиждень сиділи під щільним обстрілом за правилом двох стін. В коридорі ми жили без світла, без води, в холоді».

Начальник Попаснянської МВА Микола Ханатов розповідає, що люди не вірили в повномасштабну війну після 2014–2015 років: «Злий жарт зіграли 2014–2015 роки. У 2015 році люди виїжджали, але за два тижні все завершилося, вони поверталися. Всі думали, що зараз буде так само». Адміністрацію евакуювали не одразу, щоб не панікувати, — спершу до Бахмута. Влітку 2022-го громада релокувалася до Черкас, де 1 вересня запрацювала як гуманітарний штаб.

Сюди ж у квітні 2022-го приїжджали бійці 118-ї бригади черкаської тероборони. Командир взводу Валентин Чернявський згадує: «Коли наближалися до центру міста, було видно, що воно палає. З одинадцяти моїх четверо загинуло, інші були поранені». Серед загиблих — Євгеній Старинець, менеджер черкаської філії Суспільного. Загальну кількість втрат у військовій частині не розголошують.

Ярослав Нестеренко у 2023 році пішов служити під Куп'янськ, де дістав поранення від FPV-дрона: уламок досі в голові. Після реабілітації повернувся до Сміли, нині працює головним спеціалістом з ветеранської політики в Попаснянській військовій адміністрації. За словами Ханатова, 50 попаснян загинули, захищаючи Україну, понад 200 нині служать.

У хабі в Черкасах переселенцям допомагають із документами та соціальними питаннями. Начальниця Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області Ольга Шарунова каже: «Попаснянська адміністрація працює так само, тільки без території. Всі адміністративні функції ми повністю надаємо. Навіть, якщо людина за кордоном, ми всі довідки даємо. Люди не відчувають себе покинутими».

Нині в Попасній із 25 тисяч населення лишилося близько 250 людей. Місто окуповане з 8 травня 2022-го, без світла, газу та води. Та громада вже готується до повернення: «Ми повернемося туди і почнемо її розбудовувати. Я вірю, що всі наші попасняни, хто захоче повернутися, зможуть це зробити. Попасна залишається в серці назавжди рідним містом», — наголошує Микола Ханатов.