Гора Лопата: похід, який перевірить вас на міцність, та історія УПА
Львівські гори часто недооцінюють, але підйом на Лопату біля Сколе — це справжнє випробування. Тут і круті схили, і слизький ґрунт, а на вершині — пам'ять про легендарний бій УПА.
Сезон хайкінгу добігає кінця, і якщо ви шукаєте маршрут, який запам'ятається надовго, — варто звернути увагу на гору Лопату в Карпатах. Це не просто прогулянка: набір висоти тут сягає майже 800 метрів, адже Сколе лежить на позначці 436 метрів, а вершина — на 1210,9 метра. Тож готуйтеся до серйозного фізичного навантаження.
Маршрут стартує за п'ять хвилин ходьби від залізничного вокзалу Сколе. Переходите річку Опір — і ви вже біля входу до рекреаційної зони «Павлів потік». Далі орієнтуйтеся на жовті позначки туристичного шляху №13 — вони доводять до самої вершини. Загальна дистанція «туди-назад» — близько 12 кілометрів, але краще закладати на неї 7-8 годин, а не 6-7, як зазначено в офіційних описах.
Перша половина шляху може здатися легкою — пологий підйом лісом, спів пташок, кущі лохини та ожини. Але далі починаються ділянки з нахилом 40-50 градусів, а головна небезпека ховається під ногами: слизька суха земля та дрібне каміння. Без трекінгового взуття з міцним протектором тут робити нічого, та й палиці зайвими не будуть.
Лопата поступається краєвидами сусідній Парашці — ліс закриває панорами до самої вершини. Зате гора вабить історією: у липні 1944 року тут десять днів тривав бій загонів УПА під проводом Василя Андрусяка проти німецько-угорських військ. Шістсот українських повстанців тоді протистояли значно чисельнішому ворогові. Про ті події нагадує пам'ятний хрест на вершині.
Втім, є й те, що засмучує: попри заборону, туристи розводять багаття просто на землі, лишаючи недогашені вогнища серед сухої хвої. Доводилося навіть заливати одне з них власною питною водою. А вздовж стежки рясніє сміття — серветки, обгортки, пляшки. Тож якщо вирушаєте в похід, беріть із собою пальник замість вогнища та пакет для відходів, аби зберегти цю красу для наступних мандрівників.
